Периферійні пристрої ПК

Міністерство освіти і науки України

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Реферат на тему:

“ Периферійні пристрої ”

Роботу виконала

Студентка 104 групи

Географічного фак-ту

Палкіна Інна Михайлівна

Викладач: Піддубна Л.А.

Чернівці 2007

План

1. Тенденції розвитку технічних засобів

2. Призначення і класифікація ПП

3. Пристрої введення інформації

· Клавіатура

· Миші та трекболи

· Дігітайзери

· Сканери

· Цифрові фото- і відеокамери

· Ігрові маніпулятори

4. Пристрої виведення інформації

· Дисплей

· Відеоадаптери

· Принтери

· Плоттери

· Модеми

· Адаптер мережі

· Звукова плата

· Джерела безперебійного живлення

5. Висновок

6. Використана література

Тенденції розвитку технічних засобів

Приблизно з середини 60-х років XXст., коли напівпровідники повністю витіснили електронні лампи з елементної бази обчислювальних машин, у цій галузі техніки сталося кілька драматичних поворотів. Вони були наслідком бурхливого розвитку технології мікропроцесорів (МП), великих і надвеликих інтегральних схем, а також інтенсивного прогресу програмного забезпечення комп'ютерів. Розвивалися ці процеси паралельно. Нові технічні можливості, що постали зі створенням нових еле­ментів і пристроїв, дали змогу розробити досконаліші (функціонально і за продуктивністю) програми, що спри­чинило потребу в більш досконалих компонентах і т.д.

У 60-ті роки минулого століття, в епоху комп'ютерів третього покоління — машин, побудованих на основі окре­мих напівпровідникових елементів та інтегральних схем не­великої щільності (типовий представник — ЕОМ сім'ї ІВМ 360), користувачі усвідомили необхідність зміни організації використання ЕОМ. До того ЕОМ віддавалася в розпоряд­ження однієї людини (оператора, який виконував готову програму, або програміста, зайнятого розробленням нової). Це не давало змоги використати весь потенціал машини.

Тому була створена технологія пакетного оброблення задач, за якої користувача було відокремлено від машини. Він повинен був заздалегідь підготувати своє завдання (найчастіше — у вигляді колоди перфокарт з керуючими кодами та первинними даними) і передати його в руки операторів, які формували чергу задач . А машина одержу­вала для оброблення відразу кілька задач і не простоюва­ла в очікуванні кожної з них або реакції користувача на свої повідомлення.

Однак і цього виявилося недостатньо: за швидкодією ЦП набагато випереджав зовнішні пристрої (зчитувачі перфокарт та перфострічок, алфавітно-цифрові друкувальні пристрої), і тому його потужність використовувала­ся не повністю. Виникла ідея організації багатозадачного процесора, який немовби одночасно виконував кілька програм. Насправді ЦП, як і раніше, працював послідо­вно. Проте, коли в межах якоїсь програми черга доходи­ла до обміну із зовнішнім пристроєм, ця операція передо­ручалася недорогому спеціалізованому пристрою, а ЦП перемикався на продовження іншої програми.

Завдяки цьому коефіцієнт використання апаратної ча­стини ЕОМ різко зріс. З'явилися багатопультові систе­ми — комплекси, що складалися з центральної ЕОМ і групи (до кількох десятків) відеотерміналів. Людина-оператор, яка працювала за пультом такого термінала, стала повним розпорядником ЕОМ. Насправді ж центральна ЕОМ квазіодночасно працювала з багатьма програмами, перемикаючись з однієї на іншу і приділяючи кожному терміналу кілька мілісекунд протягом секунди.

У 1971 р. був створений перший МП, тобто функціо­нально закінчений пристрій, здатний виконувати функції ЦП. Незважаючи на малу потужність першого МП, ця подія стала поворотним моментом в історії ОТ і не тільки. Надалі прогрес мікроелектроніки зумовив істотні зміни у верстато- й автомобілебудуванні, техніці зв'язку та ін. Вдосконалення технології, що спиралося на досягнення фундаментальних наук, успіхи оптики, точного машино­будування, металургії та інших галузей, дали змогу ство­рювати МП з усе більшою кількістю елементів, розміще­них на поверхні напівпровідникового кристала з усе більшою щільністю, а значить ще потужніші. Одночасно помітно зменшувалася собівартість МП.

У 1979 р. корпорація ІВМ відреагувала на появу ПК з деяким запізненням, але в 1980 р. виступила на ринку зі своїм ІВМ РС (PersonalComputer). Найважливішою особ­ливістю цього комп'ютера була відкрита архітектура . Це означало, по-перше, можливість реалізації принципу взаємозамінності, тобто використання для складання ПК вузлів від різних виробників, але таких, що відповідали певним стандартам, і по-друге, можливість доукомплекту­вання ПК, нарощування його потужності під час експлу­атації. Це технічне рішення дало потужний поштовх індустрії ОТ. Подальші роки характеризуються швидким удосконаленням МП (щоп'ять років щільність розміщен­ня елементів на напівпровідниковому кристалі зростала в 10 разів), запам'ятовуючих пристроїв (оперативних та на­копичувальних), засобів відображення і фіксації даних при одночасному зниженні собівартості та цін.

Зрешто

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать