Процес організації виробництва та виробництва

Зміст

1. Зв'язок процесів організації виробництва та виробництва

2. Задатись необхідними параметрами будь-якого об’єкта та навести приклади кодування задач управління

1. Зв'язок процесів організації виробництва та виробництва

Метою будь-якої діяльності є виробництво матеріальних та нематеріальних благ для подальшого їх розподілу, перерозподілу та споживання. В процесі виробництва важливе місце займає процес підготовки та організації виробництва, адже саме на етапі підготовки та реалізації виробництва формуються основні планові показники виробництва, структурний та кількісний склад майбутньої продукції, розподіл обов´язків між окремими цехами, персоналом тощо.

У процесі виробництва взаємодіють праця і природа. Праця — людська діяльність, спрямована на створення матеріальних і духовних благ для задоволення потреб людей. Проте створення матеріальних благ у певних межах може здійснюватися і без безпосередньої участі людини (автоматизоване виробництво, хімічний процес тощо). В цьому випадку праця не зникає, вона переміщується у сферу регулювання, управління.

Процес праці здійснюється результативно, тобто з певною продуктивністю або ефективністю, яка залежить від того, як поєднуються його фактори і наскільки повно вони використані. При цьому важливе значення мають як кількісні та якісні параметри факторів виробництва, так і їхня майнова належність, від якої багато в чому залежить мотивація праці учасників процесу виробництва. Коли відомо, які 1 як використовуються фактори виробництва, кому вони належать, можна більш-менш об'єктивно визначити рівень процесу виробництва.

Між процесами організації виробництва та виробництвом існує прямий зв'язок, оскільки від ефективності та якості організації процеса виробництва залежить кількісний результат самого виробництва, продуктивність праці окремих цехів, вузлів, підрозділів та окремих працівників.

Організація процеса виробництва починається зі збору інформації про виробничі потужності, постачальників, матеріал та сировину, витрати інших матеріалів та МШП, необхідну кількість персоналу, їхній професійний рівень підготовки, потужність та затрати на окремий виробничий станок тощо. Особливу увагу слід приділяти психологічному фактору в процесі організації виробництва та виробництві безпосередньо, адже неврахування психологічних особливостей людини, її відношення до праці, навколишнього середовища та праці в просторі і часі може призвести до значного зниження продуктивності праці.

Функція робітника як особистого фактора виробництва полягає у використанні своєї робочої сили в процесі праці як діяльності, спрямованої на зміну предметів і сил природи з метою задоволення своїх потреб. Сукупність фізичних та інтелектуальних здібностей людини становить її робочу силу.

Функція засобів виробництва полягає в тому, щоб бути провідником продуктивної дії працівника на предмети і сили природи. Частина засобів виробництва характеризується засобами праці, за допомогою яких робітники продуктивно трансформують предмети праці. Активною частиною засобів праці є знаряддя праці, рівень розвитку яких багато в чому є показником відносин між людьми, які складаються в процесі виробництва, і ступеня зрілості тієї чи іншої епохи. Потенціальний ефект засобів виробництва не реалізується поза керуючою та спрямовуючою діяльністю головної продуктивної сили — людини. Це не означає, що речовий фактор виробництва є лише пасивною стороною процесу виробництва.

Операційна функція включає в себе ті дії, в результаті яких на підприємстві виробляються товари та послуги, які постачаються організацією у навколишнє середовище. Для організації процесу виробництва на підприємстві функціонує перероблюючи підсистема, підсистема забезпечення та підсистема планування та контролю.

Перероблююча підсистема виконує виробничу роботу, яка безпосе-редньо пов’язана з перетворенням вхідних величин в вихідні результати. Наприклад, для університету основними результатами діяльності є розробка та поширення знань. Основна роль людського фактору проявляється в створенні цих результатів через науково-дослідницьку та педагогічну діяльність професорсько-викладацького складу. Матеріали, в основному папір та канцелярські товари, споживаються перероблюючою системою. Потрібні капіталовкладення у вигляді класних кімнат, лабораторій, кабінетів, меблі та обладнання. Необхідно отримати інформацію про досягнення в різних областях науки з різноманітних друкованих джерел, шляхом проведення засідань кафедр учбових закладів, підтримання професіональних контактів з колегами з інших учбових закладів. Потрібне подання електроенергії від комунальних служб для освітлення, опалення та кондиціонування університетських приміщень, а також енергія для роботи ЕОМ, поліграфічного та іншого обладнання.

Підсистема забезпечення не пов’язана безпосередньо з виробництвом вихідного продукту, але виконує необхідні функції забезпечення діяльності перероблюючої підсистеми. В університеті підсистема забезпечення включає бібліотеку, науковий та комп’ютерний центри, поштове відділення, книжкові кіоски, кафетерій, топографію, охорону університетського містечка тощо.

Функція, яка вважається частиною підсистеми забезпечення в одній організації, може бути складовою частиною перероблюючої системи в іншій організації.

Підсистема планування та контролю отримує від перероблюючої системи інформацію про стан системи та незавершене виробництво. І