Захоплення російськими військами Галичини і Північної Буковини

Тема : Захоплення російськими військами Галичини і Північної Буковини. Бойові дії у 1915-1916рр.

Мета : розглянути хід воєнних дій на українських землях у 1914р; розкрити суть політики російської адміністрації; ознайомити учнів зі станом українського національного руху в Наддніпрянській Україні; простежити бойовий шлях легіону УСС, показати мужність і героїзм «усусів».
Основні дати :
10 серпня - 13 вересня 1914р. - Галицька битва
15 вересня 1914р. - депортація митрополита А.Шептицького
16 жовтня 1914р. - обстріл німецько-турецьким флотом Севастополя, Одеси, Феодосії.
Тип уроку : комбінований.
Структура уроку :
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
1. Воєнні дії на території України у 1914р.
2. Політика російської адміністрації на українських землях.
3. Ставлення до війни в Наддніпрянській Україні.
4. Бойовий шлях легіону УСС.
ІV. Закріплення нових знань і вмінь учнів
V. Підсумки уроку.
VІ. Д/з.
Хід уроку :
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.
Опитування.
1. Причини і характер І світової війни (1 серпня 1914р., між двома військово-політичними блоками. Мета : розділення вже поділеного світу для розширення економічних і політичних впливів, нових ринків збуту. Характер - несправедливий, грабіжницький, імперіалістичний, братовбивчий).
2. Плани Антанти щодо України. ( Рос. імп. - захопити землі Східної Галичини, Північної Буковини, Закарпаття : - розширення кордонів рос. володінь; - ліквідація центрів українського визвольного руху в Галичині; - прагнення зібрати воєдино всі російські землі. Англія і Франція - на згоду Росії у разі перемоги розділити колонії Німеччини і Туреччини).
3. Плани Троїстого союзу щодо України. ( Австро-Угорська імперія : - зміцнити позиції в Західній Україні; - приєднати Волинь і Поділля; - посилити вплив на інші слов’янські народи імперії( поляків, чехів, словаків). Німеччина сподівалась розширити території за рахунок укр. земель Сходу і Півдня. Південний схід України розглядався як зручний плацдарм для подальшого наступу на Схід. Італія - захопити в Африці французькі колонії).
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
1. Воєнні дії на території України у 1914р.
Влітку 1914р. загострення протиріч між імперіалістичними державами сягнуло фатальної межі, світ опинився у полум’ї Першої світової війни. Статистичні дані катастрофи : 34 країни - 65 млн. солдатів, 10 млн. загинуло, 20 млн. поранено.
З початку війни українські землі перетворилися на арену воєнних дій, а самі українці змушені були воювати за чужі інтереси.
На території України воєнні дії вів Південно-Західний фронт, що простягався на 450 км. від Івангорода до Кам’янця-Подільського. Командуючим був генерал Н.Іванов, а з березня 1916р. - О.Брусилов.
На Південно-Західному фронті проти Німеччини розгорнулася грандіозна битва, яка стримала назву Галицької. Вона тривала 33 дні - від 10 серпня до 13 вересня 1914р.
21 серпня російські війська зайняли Львів. 24-30 серпня, біля містечка Городок (40 км. на захід від Львова) австрійські війська були розгромлені й відступили спочатку на річку Сян. Російські війська оточили й блокували добре укріплену фортецю Перемишль.
Внаслідок Галицької битви російські війська зайняли Східну частину Зах. Галичини, а також майже всю Буковину. Плани німецького командування утримати Східний фронт силами однієї Австро-Угорщини зазнали краху.
Коли розгорталися бої на західноукраїнських землях, виросла загроза з півдня. Наприкінці липня 1914р. у Чорне море через протоку Дарданелли увійшли німецькі крейсери «Гебен» і «Бреслау». У ніч з 15 на 16 жовтня німецько-турецький флот несподівано обстріляв Севастополь, Одесу, Феодосію. Туреччина втяглась у війну на боці австро-німецького блоку.
Наприкінці 1914р. як на Західному так і на Східному фронтах тривала позиційна війна.
2. Політика російської адміністрації на українських землях.
Учитель
Як було з’ясовано, на початку війни галицькі та буковинські землі були завойовані російськими військами.
Основною метою російської адміністрації на західноукраїнських землях було знищення основного центру зосередженого тут українського національного руху, створення передумов для органічного включення цих земель до складу Російської імперії.
На виконання цього завдання були спрямовані такі «заходи» новопризначеного генерал-губернатора Галичини графа О.Бобринського : закриття «просвіт» , українських установ, шкіл, насильницька русифікація, репресії проти місцевої інтелігенції, масові депортації населення.
Добре відомий своїми консервативними поглядами лідер партії кадетів П.Мілюков, член Державної думи, називав політику царського уряду в Західній Україні «європейським скандалом».
Внаслідок зміни ситуації на фронті російські війська змушені були відступити, залишивши Галичину, австрійська влада спрямувала жорстокі репресії проти тих українських громад, які перейшли до православ’я.
3. Ставлення до війни в Наддніпрянській Україні.
Учитель
Серед українських політичних діячів Росії виникло дві течії - «оборонці» й «пораженці».
Більшість українських партій і організації Наддніпрянської України виступали за перемогу у війні. Оборонницьку проросійську позицію зайняло Товариство українських поступовців. Їхня газета «Рада» закли