Ковпак Сидір Артемійович

Зміст

Зміст.................................................................................................................... 1

Вступ................................................................................................................... 2

Розділ 1. Діяльність Ковпака під час революції, та після неї.................... 3

Розділ 2. Створення Ковпаком партизанського об’єднання.................... 4

Розділ 3. Найзначніший рейд Ковпака......................................................... 6

Список використаних джерел........................................................................ 7

Вступ

Ковпак Сидір Артемійович (1887—1967), командир партизанського з'єднання у Велику Вітчизняну війну, Герой Радянського Союзу (1942, 1944), генерал-майор (1943). У 1941—45 провів 5 рейдів по тилах німецької армії (понад 10 тис. кілометри). Автор книги “Від Путивля до Карпат”.

Поняття "наші партизани" зовсім не обов'язково має на увазі екскурс у наше історичне минуле. Наші партизани сьогодні ведуть боротьбу в Колумбії, Мексиці і Непалу, в Еквадору, Сьерра-Леоне, Курдистану і на Близькому Схід. А історичні традиції стратегії тактики боротьби, спільність її політичних цілей ріднять їх з бійцями Ковпака, Руднєва, Сабурова, Федорова, учасниками європейського антифашистського Опору, солдатами Кубинської революції, партизанськими загонами громадянської війни в Росії, Сибіру, Примор'ї, на Україні. Ці найважливіші історичні зв'язки не можна віддавати забуттю, і ми вважаємо своїм обов'язком знову і знову нагадувати про їх нашим читачам - потенційним кадрам для підпільної і партизанської боротьби нових часів.

Партизанський рух був і залишається однією з найефективніших і універсальних форм революційної боротьби. Воно дозволяє малими силами успішно боротися проти переважаючого чисельністю й озброєнням супротивника. Партизанські загони є плацдармом, що організує ядром для зміцнення і розвитку революційних сил. У силу цих причин історичний досвід партизанського руху ХХ сторіччя представляється нам винятково важливим, а розглядаючи його, не можна не торкнутися легендарного ім'я Сидора Артемійовича Ковпака, родоначальника практики партизанських рейдів. Цьому видатному українцю, народному партизанському командиру, двічі Герою Радянського Союзу, що отримав в 1943 році звання генерал-майора, належить особлива роль у розвитку теорії і практики партизанського руху новітнього часу.

Розділ 1. Діяльність Ковпака під час революції, та після неї.

Сидір Ковпак народився в родині полтавського селянина-бідняка. Подальша його доля своєю насиченістю боротьбою і її несподіваними поворотами цілком характерна для тієї революційної епохи. Ковпак почав воювати ще в першу світову, у війну на крові бідняків - розвідником-пластуном, що заслужив два латунних георгіївських хрести і численні поранення, а вже в 1918 році, після німецької окупації революційної України, самостійно організував і очолив червоний партизанський загін - один з перших на Україні. Він воював проти денікінців разом із загонами батька Пархоменко, брав участь у боях на Східному фронті в складі легендарної 25-ої Чапаєвської дивізії, потім боровся на Півдні проти військ Врангеля, брав участь у ліквідації банд Махно.

Після перемоги революції Сидір Ковпак, що став у 1919 році членом РКП(б), займався господарською роботою, особливо відзначившись в дорожнім будівництві, що з гордістю іменував своєю улюбленою справою. З 1937 року цей адміністратор, що славиться своєю порядністю і працьовитістю, винятковим навіть для тієї епохи праці на оборону, виконував обов'язки голови Путивльського міського виконкому Сумської області. У цій сугубо мирній посаді його і застала війна.

Розділ 2. Створення Ковпаком партизанського об’єднання

У серпні 1941 року партійна організація Путивля практично в повному складі - крім її раніше мобілізованих членів - перетворилася в партизанський загін. Це була одна з багатьох партизанських груп, створених у зручному для партизанської боротьби лісистому трикутнику Сумської, Брянської, Орловської і Курської областей, що стали базою усього майбутнього партизанського руху. Однак Путивльський загін швидко виділився серед безлічі лісових підрозділів своїми особливо сміливими і разом з тим вивіреними й обачними діями. Партизани Ковпака уникали тривалого перебування в рамках якого-небудь визначеного району. Вони робили постійні тривалі маневри у ворожому тилу, піддаючи несподіваним ударам віддалені німецькі гарнізони. Так народжувалася знаменита рейдова тактика партизанської боротьби, у якій без праці угадувалися традиції і прийоми революційної війни 1918-21 років - прийоми, відроджені і розвиті командиром Ковпаком. Уже на самому початку становлення радянського партизанського руху він став його найвідомішою і видною фігурою.

При цьому сам батько Ковпак зовсім не відрізнявся якоюсь особливою бравою військовою зовнішністю. За словами його соратників, партизанський генерал скоріше нагадував літнього селянина в цивільному, що дбайливо опікує своє велике і складне господарство. Саме таке враження він зробив на свого майбутнього начальника розвідки Петра Вершигору, у минулому - кінорежисера, а згодом - відомого партизанського письменника, що розповів у своїх книгах про рейди ковпаковських загонів. Ковпак і справді був незвичайним командиром - він уміло поєднував свій величезний досвід солдата і господарського працівника з новаторською сміли

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать