Нові тенденції у культурному та духовному житті України в роки незалежності

Реферат на тему

«Нові тенденції у культурному та духовному житті України в роки незалежності»

План

1. Утвердження принципів плюралізму в ідеологічно-культурній сфері. Процес національного відродження та труднощі у розвитку культури

2. Розвиток освіти в Україні. Закон України «Про освіту», програма «Освіта» («Україна XXI століття»)

3. Художня творчість, утвердження багатоманітності в літературно-мистецькому процесі. Повернені імена

4. Релігійне життя в Україні. Реалізація принципу свободи совісті

1. Утвердження принципів плюралізму в ідеологічно-культурній сфері. Процес національного відродження та труднощі у розвитку культури

Проголошення партійним керівництвом СРСР перебудови і наростання національно-визвольного руху спричинили значний вплив на стан культури.

На хвилі горбачовської «гласності» в культурній сфері розгорнулися процеси демократизації. Вони проявлялися перш за все у спробах відійти від єдиної компартійної ідеології, що передбачала однозначність оцінок суспільних явищ, у тому числі художньої спадщини, однаковість художньо-мистецького відтворення світу, єдиний підхід до організації народної освіти, культосвітньої роботи серед населення тощо.

З перших днів незалежності стало очевидно, що в новій державі з її багатонаціональним складом населення, широким спектром регіонально-політичних та регіонально-культурних відмінностей, релігійною неоднорідністю духовна сфера може функціонувати тільки як плюралістична.Такий підхід гарантував кожній особі або певним соціально-політичним групам вибір ідеології, забезпечував гарантію прав людини, її свободу в духовному розвитку і задоволенні культурних потреб.

Плюралізм, як багатогранне художнє відтворення світу неможливе без визнання новаторських форм, зокрема тих, що одержали назву авангард. Населення України починає сприймати те нетрадиційне, що запроваджувалося в художній творчості ще на початку XX ст. і від чого через догматичну ідеологію тоталітарної системи воно було відсторонено впродовж значного часу. Доробок художників-авангардистів широко представлений у наш час на численних вернісажах, що проходять у Києві, багатьох містах України.

Разом з тим за умов економічної кризи і формування ринкової економіки зменшуються можливості державної підтримки розвитку культури. Держава виявилась неспроможною виділяти навіть той мінімум коштів, на який вона була здатна раніше. Таким чином, звільнившись від ідеологічного контролю комуністичної партії, культура потрапила в жорсткі лещата фінансової залежності. Частка україномовної книги знизилася до 31,6% за назвами і до 35,6% - за тиражами.

Відсутність необхідних державних коштів стає причиною закриття або перепрофілювання більшості культурно-освітніх установ. Значно зменшилася чисельність учасників художньої самодіяльності, а також різноманітних гуртків тощо. Закрилися сотні бібліотек, понад тисячу клубів.

У масових бібліотечних установах значно скоротився книжковий фонд. Це стало наслідком недостатнього фінансування даної ланки культури. В умовах економічної кризи значно скоротилися можливості держави, підприємств та профспілок надавати матеріальну підтримку культурно-освітнім установам. В результаті культурні проблеми й запити широких верств населення і насамперед молоді задовольняються все гірше.

2. Розвиток освіти в Україні. Закон України «Про освіту», програма «Освіта» («Україна XXI століття»)

Одним із найважливіших завдань загальноосвітньої школи є забезпечення виконання «Закону про мови в Українській РСР», прийнятого 1989 р. Відтоді в республіці відкрито чи поновлено сотні шкіл з українською мовою навчання, організовано тисячі україномовних класів у школах з російською мовою навчання. З'явилася велика кількість ліцеїв, коледжів, гімназій. Ці заклади значно урізноманітнили навчальний процес, сприяли поглибленому розвитку здібностей учнів і студентів. Зроблені помітні кроки в справі гуманізації освіти. Значно більше уваги приділяється вивченню української історії, релігії, народознавства.

В останні роки зроблені такі важливі кроки у сфері освіти, як відновлення діяльності Києво-Могилянської Академії, відкриття в Києві Національної академії управління, нових університетів в регіонах України.

1991 p. BP України прийняла Закон «Про освіту», що визначив школу як основу духовного та соціально-економічного розвитку держави і передбачив кардинальні зміни в її роботі. Згідно з законом освіта має бути доступна, гуманна, деполітизована, забезпечувати рівні можливості для людей, бути пов'язаною з національними і культурними традиціями. Реалізація закону тісно пов'язана із зміцненням матеріально-технічної бази освіти, урізноманітненням форм шкільної освіти, впровадженням у навчання новітніх досягнень науки.

В умовах незалежності створено нову концепцію розвитку народної освіти - прийнято Державну національну програму «Освіта» («Україна XXI століття»), затверджену Кабінетом міністрів у листопаді 1993 року. Програма передбачає істотну реконструкцію всієї системи освіти, починаючи з дошкільного виховання дітей і завершуючи підвищенням кваліфікації дипломованих спеціалістів.

Мова йде про формування високого інтелектуального і культурного потенціалу народу як найціннішого надбання держави. Принциповою позицією концепції є визнання необхідності демократизації всіх ланок середньої й вищої школи. Втілити цей прин