Палеонтологічні дослідження

План

Вступ

1. Палеонтологія докембрія

2. Бактеріальна палеонтологія

3. Молекулярна палеонтологія

4. Біосферний напрямок

5. Палеобіогеографічний напрямок

6. Традиційні напрямки11

Висновок

Використана література

Вступ

Палеонтологія - це наука, що досліджує викопні рештки організмів. Через специфіку і розмаїтність досліджуваних об'єктів палеонтологія використовує безліч різних методів. На початковому етапі розвитку дослідження в палеонтології були спрямовані на з'ясування й опис розмаїтності органічного світу минулого, створення систематик і з'ясування взаємин викопних груп. Пізніше чітко позначилися цілком самостійні напрямки: таксономічний (розмаїтість, систематика, регіональні фауни і флори); морфофункціональний й еволюційно-морфологічний; палеоекологічний; микроструктурно-гістологічний; палеобіогеохімічний; палеобіогеографічний; біостратиграфічний та ін. Останнім часом відокремилися палеонтологія докембрія, молекулярна палеонтологія, бактеріальна палеонтологія, біосферний напрямок. Така диференціація палеонтологічних досліджень визначається принаймні двома причинами. По-перше, задачі палеонтології значно збагачуються її кооперацією з іншими областями біологічних і геологічних наук, а по-друге, розширюються з розвитком методичної бази (впровадженням електронної мікроскопії, томографії, мікроаналізаторів, комп'ютерної техніки).

Відокремлення нових напрямків не означає, що результати традиційних досліджень втрачають своє значення. Традиційні описи нових таксонів і регіональних фаун і флор завжди були і будуть залишатися фундаментом палеонтології, оскільки без поповнення саме цих даних всі інші дослідження можуть швидко втратити зміст, позбавившись основи. Зупинимося на самих яскравих досягненнях останніх років, як у традиційних, так і в нових напрямках.

1. Палеонтологія докембрія

Сам термін був введений порівняно недавно (наприкінці 60-х років) Б. С. Соколовим. Цей напрямок пов'язаний з вивченням органічного світу на інтервалі, рівному приблизно 7/8 тривалості історії Землі. Розвивається він в даний час дуже бурхливо. Ще не так давно вважалося, що в докембрії практично не було життя, принаймні макроскопічно помітного. Тому весь докембрія називався "криптозою" (ера прихованого життя). Величезна кількість нових знахідок від макроскопічних до молекулярних дало можливість створити більш-менш достовірну загальну картину еволюції органічного світу і біосфери докембрія. Ще кілька років тому назад вважалося, що перші багатоклітинні організми з'явилися лише у венді (650-550 млн. років), а одноклітинні еукаріоти — приблизно 1,2-1,3 млрд. років тому. Тепер ми вже знаємо про знахідки нижчих грибів у породах, вік яких складає близько 2,2 млрд. років, і перших багатоклітинних тварин і їхніх слідів у породах, чий вік оцінюється в 1,4 млрд. років. Зовсім унікальні результати отримані в результаті аналізу розмаїтості і просторового поширення так званої вендо-едоакаріотської фауни. Її специфіка полягає в тому, що всі її представники ще не мають кістяка. Сьогодні вже описані багато десятків видів, і виявлені вони на всіх континентах.

2. Бактеріальна палеонтологія

Цей напрямок сформувався в останні роки, хоча вивчення викопних бактерій у кременях почався майже 50 років тому. Вважалося, що кремені — єдина порода, де в принципі можна знайти збережені бактеріальні залишки. Однак розвиток палеонтології докембрія й електронно-мікроскопічне вивчення високовуглекислих порід і фосфоритів виявили наявність бактерій практично у всіх осадових відкладах. Експериментально на сучасних ціанобактеріях було показано, що процеси скам'яніння можуть відбуватися в лічені години, у зв'язку з чим ми і знаходимо у викопному стані бактерії, що нерозклалися, дивно гарного збереження. Наслідок цих відкриттів ще важко оцінити. Але вже зараз ясно, що виявлення, наприклад, бентосних ціанобактеріальних матів (ЦОМ) у чорних сланцях змушує переглянути палеогеографічні побудови — ЦОМ повинні були утворюватися у фотичній зоні (у зоні проникнення світла).

Повсюдне виявлення бактерій в осадових породах дає підставу думати, що багато аспектів теорії опадоутворення повинні бути переглянуті, оскільки сьогодні уже важко уявити собі процес осадження в епіконтинентальних басейнах минулого без участі бактерій. Виявлення ж ЦОМ у докембрійських породах веде і до переоцінки перспектив нафтогазоносності древніх товщ, що вважалися звичайно малоцікавими з погляду нагромадження органічної речовини. Однак з урахуванням величезної продуктивності сучасних ЦОМ такий погляд має потребу в перегляді, оскільки немає основ думати, що продуктивність древніх ЦОМ була нижче, ніж сучасних. Утеоретичному плані дані бактеріальної палеонтології тісно пов'язані з з'ясуванням величезного значення прокаріотичної біосфери минулого і її трансформації в еукаріотичну.

3. Молекулярна палеонтологія

Дуже серйозні результати в останні роки були отримані в області вивчення біомаркерів. Це напрямок найчастіше називають молекулярною палеонтологією. Вона вивчає молекулярні сліди життєдіяльності організмів минулого, з'ясовуючи по них характер еволюції як живих організмів, так і біосфери в цілому. Залишки органічних молекул, первинних чи перетворених, часто стійкі до зовнішніх впливів і зберігаються досить добре. Розмаїтість органічних сполук зростає з еволюцією (ускладненням) органічного світу. Крім