Наукові знання Стародавньої Месопотамії

Міністерство освіти і науки України

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

Інститут історії, етнології і права

кафедра всесвітньої історії

ІНДИВІДУАЛЬНЕ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНЕ ЗАВДАННЯ

НА ТЕМУ:

«Наукові знання Стародавньої Месопотамії»

Виконала

студентка 1-го курсу

група Б

Рипаченко Ніна

Перевірив

Рабенчук О.П.

Вінниця 2009

План

Вступ

1. Математичні знання

2. Астрономічні знання

3. Розвиток медицини

4. Закони Хаммурапі

Висновок

Література

Вступ

Незважаючи на те, що релiгiйно-магiчний світогляд глибоко пронизував свiдомiсть людей того часу, все ж потреби повсякденного життя примушува ли людину уважно спостерігати за явищами природи, для того щоб по можливості об’єктивно розуміти їх внутрiшнiй зміст.Це поступово призводило до появи перших, ще дуже примітивних форм абстрактного мислення. Спостерігаючи схожі явища в природі, людина ще боязко і дуже невміло намагався їх систематизувати, складаючи головним чином з практичною метою списки звірів, рослин і каміння. Так відбувалося зародження наукових знань.

1. Математичні знання

З господарських потреб поступово зросли найдавніші зачатки науки, зокрема математики та астрономії. Необхідність підраховувати кількість і вагу продуктів і товарів, встановлювати кількість робочої сили, визначати обсяг будівель, обчислювати поверхню ділянок землі (полів) призвела до появи найдавніших математичних розрахунків, до накопичення відповідних знань, до зародження арифметики та геометрії. З глибокої шумерської давнини виходять основи математичних знань стародавніх народів Месопотамії, зокрема ті системи числення, в основі яких лежать числа 5, 6, 10. Найбільш примітивним способом числення був рахунок на пальцях однієї руки - від одиниці до п'яти. На це вказують шумерські назви для п'яти перших чисел. Назви чисел 6, 7, 8 і 9 складені із з'єднання назв п'ятірки і відповідного додаткового числа (6 = 1 +5; 7 = 2 +5; 8 = 3 +5; 9 = 4 +5). До шумерської епохи входить шестидесяткова система числення, основними одиницями якої були 60, 602 = 3600 і 603 = 216000. Зародки десяткової системи виникають в шумерську епоху, коли з'являється особливе слово і клиноподібний знак для позначення 10. У Аккаді і в Ассирії користувалися особливими знаками для 100 і 1000, що вказує на розвиток десяткової системи. Своєрідне поєднання десяткового і шестидесяткова систем числення повело до необхідності виділення чисел 10,600 і 36000, а також знаків, їх позначають. Своєрідне співіснування і комбінація різних систем числення знайшли своє відображення у поділі року на 360 днів і кола на 360 частин. Про досить значний розвиток математики ще в шумерську епоху говорять математичні тексти, в яких згадуються зведення у ступінь, вилучення квадратних і кубічних коренів з особливих формул і навіть обчислення обсягів. Можна припускати, що був відомий принцип прогресії, на що вказують арифметичні прогресії зі збільшенням на 16 і геометрична з множенням на 2. При розрахунках застосовували дріб, частіше за все з чисельником, рівним одиниці. Однак зустрічаються 2/3, 5/6, а також шумерські назви для позначення дробів 3/6, 4/6 і 5/6.

На суто практичний характер цієї стародавньої математики вказують таблиці множення, додавання і віднімання з цифрами до 180 000 (при збільшенні), які повинні були допомагати швидко здійснювати арифметичні дії. Збереглися і таблиці ділення з дільниками від 2/3 до 81. Збережені плани полів з розрахунком їх поверхні, свідчать про те, що перші знання в галузі геометрії виникли у зв'язку з розвитком сільського господарства і з необхідністю часто проводити обмір земельних ділянок. Для того щоб обчислити поверхню поля, що має форму неправильного фігури, дану площу розбивали на ряд прямокутників, трикутників і трапецій, окремо обчислювали поверхню кожної окремої фігури, а потім складали отримані числа.

Важливим досягненням вавилонців у галузі природничо-наукових знань було створення єдиної системи мір і ваги, яку в них потім запозичили iншi стародавні народи Близького Сходу й окремими елементами якої ряд азіатських i європейських народів користувався аж до ХVІІІ ст.

Елементарною ваговою одиницею в цій метричній системі був шеум (46,75 мг — вата ячмінного зерняти). 180 шеумiв складали шекель (8,4г.), 60 шекелiв — міну (близько 500г.), 60 мін — талант (30,3кг). Об’єм вимірювався в силах (0,84л.) та гурах (300 сила). Мірою довжини служили палець, долоня, лікоть.

2. Астрономічні знання

Вважається, що саме шумери винайшли клиноподібну писемність. Глиняні клинописні таблички з розповідями про історію і культуру Межиріччя дійшли до наших днів. Шумери за кілька тисячоліть до нашої ери використовували заходи і вага, металеві гроші, сонячний годинник. Вивчення небесного склепіння та утворення планет, вміння ділити час на роки, місяці, тижні, дні та години перетворилися у шумерів у точну науку. Вони будували вежі–зіккурати, що служили їм обсерваторіями, створили карти зоряного неба та календар.Шумерське назва Вавилона - "Тішенір", в буквальному перекладі "велика башта зерна і вина". Така назва наво

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать