Перехід від стада до роду

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Історичний факультет

Кафедра археології та музеєзнавства

Реферат

на тему : “ Перехід від стада до роду”

Студент: Красько О.О.

Київ - 2005 рік

Зміст

Вступ

1. Первісне стадо як перший етап у розвитку людської цивілізації

1.1 Виникнення первісного стада

1.2 Структура праобщини, заняття її членів

1.3 Статеві відносини в праобщині

2. Родоплемінна організація, перехід від стада до роду

2.1 Причини та передумови виникнення родового ладу

2.2 Виникнення екзогамії

2.3 Рання форма родової організації

Висновки

Список використаних джерел та літератури

Вступ

Тема:Перехід від стада до роду.

Актуальність: проблема переходу від стада до роду є досить цікавою, і не в повній мірі освітленою. Передусім це пов’язано з суттєвим браком джерел для вивчення історії цього періоду, особливо щодо вивчення історії найранішої форми первісного суспільства – первісного стада.

Мета: отримання більш повних знань про первісне стадо та родову общину, з’ясувати причини переходу від стада до роду та наслідки цього процесу.

Завдання:

Проаналізувати різну наукову літературу з даного питання.

Розглянути різні точки зору з приводу виникнення родового ладу та наслідків цього процесу

За отриманими даними з’ясувати причину переходу від стада до роду.

Реферат, загальним обсягом в 13 сторінок складається зі вступу, двох основних частин, кожна з яких розбита на 3 підпункти, списку використаних джерел та літератури загальним обсягом в 4 найменування. В рефераті були використані матеріали з праць таких науковців, як П.І.Борисковський, С.Сегеда, Станко В.Н. та ін..

1. Первісне стадо як перший етап у розвитку людської цивілізації

Положення про первісне стадо як про початковий етап первісного суспільства є значною мірою теоретичним. Однак на думку більшості вчених, основним типом об’єднання найдавніших гомінідів була праобщина (первісне стадо).

На початкових етапах первісного суспільства, в епоху первісного стада, зберігались іще немало пережитків тваринного стану. Найхарактернішим є те, що в ту епоху на відміну від інших, мінялась не тільки техніка, знаряддя, господарське відношення, але й сам фізичний тип людини.[2;С.166]

1.1 Виникнення первісного стада

Початок епохи праобщини, очевидно, збігається з виділенням людини з тваринного світу й утворенням суспільства та з появою свідомо застосованих знарядь праці. Кінцевою межею епохи праобщини була поява «готового» людського суспільства – родового ладу.[4;С.65]

Найбільш ранні гомініди – афарські австралопітеки – жили невеликими ізольованими популяціями. Вони займалися збиральництвом і полюванням, використовуючи при цьому перші примітивні знаряддя праці природного походження – камені, палиці, кістки тварин. [3;С.112] Більш високий рівень соціальної організації демонструють олдувайські габіліси, які були вже, мабуть, не стільки збирачами, скільки мисливцями. Вони створили власне першу «людську» археологічну культуру – олдувайську. [3;С.112]

Новий етап у прогресі суспільних відносин пов'язаний з появою архантропів. Саме в ашельську епоху виникає мова, розвиваються понятійне мислення, здатність узагальнювати результати емпіричних спостережень. Значно ускладнюється трудова діяльність, знаряддя праці набувають визначених форм. Згідно з результатами розкопок у печері Чжоукоудянь, архантропи широко застосовували вогонь для приготування їжі й обігрівання. [3;С.113]

1.2 Структура праобщини, заняття її членів

Давнє людство, від якого до нас дійшли давньопалеолітичні пам’ятки, жило окремими первісними стадами. Кожна група, вірогідно, нараховувала 10 – 30 чоловік, кругозір її був досить обмеженим, навряд чи вона вступала в якісь відносини з іншими групами. Праця, виготовлення знарядь, колективне виробництво – основна відмінність цих первісних людських груп від стад тварин. [2;С.162]

Життя праобщини, найімовірніше, не було життям збирачів і мисливців, що безладно пересувалися з місця на місце. Розкопки в Чжоукоудяні малюють картину осілого життя протягом багатьох поколінь. Багатство четвертинної фауни давало змогу довго користуватися кормовою територією , а значить, займати постійне житло – вдало розміщені й зручні навіси та печери. [4;С.66]

Структура праобщини значною мірою зумовлювалась ще й тим, що вирощування людської дитини потребує тривалого часу, догляду за нею. Це явище зумовлене як біологічними, так і соціальними причинами. Великий об’єм головного мозку людини формується головним чином, у перші роки її життя, а не в утробі матері. Об’єм мозку народженого немовляти становить всього 25% об’єму мозку дорослої людини, тоді як, скажімо, у шимпанзе – 65%. Щоб дитина змогла стати людиною, їй необхідно жити серед людей і навчитися бути людиною. Це – складний, тривалий і досить суперечливий процес. Якщо тварина стає дорослою за 1 – 3 роки, то дитині для цього потрібно не менше, як 12 – 16 років. За цей час дитина засвоює основні елементи людської культури. Біологічна дорослість настає навіть пізніше. Отже, соціалізація дітей є одним із важливих чинників становлення суспільства і запорукою його успішного розвитку в майбутньому. [5;С.80-84]

Можна припустити,

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать