BigEdu.ru
» » » Механізм функціонування військової адміністрації на Буковині (1774–1787 рр.)
Вернуться назад

Механізм функціонування військової адміністрації на Буковині (1774–1787 рр.)

Механізм функціонування військової адміністрації на Буковині (1774-1787 рр.)

буковина австрія окупація адміністрація

У 1774 р. відбулася окупація Буковини Австрією. Спочатку цей край називався Чернівецьким генералатом, Галицьким прикордонним генералатом, Буковинським округом. Лише у травні 1775 р. за новою австрійською провінцією утвердилася офіційна назва - Буковина [1, с.50]. Її столицею стало місто Чернівці. Того ж року на території Буковини була запроваджена тимчасова військова адміністрація, яка діяла до 1 лютого 1787 р. Військовий характер адміністрації того періоду визначався тим, що вона безпосередньо підпорядковувалася Придворній військовій раді у Відні та Генеральному командуванню Галичини і Лодомерії у Львові, а також тим, що адміністративні посади обіймали тільки військові.

Першим головою військової адміністрації на Буковині став генерал-майор Г. Сплені, який безпосередньо керував окупацією краю. На цю посаду він був призначений 24 жовтня 1774 р. та обіймав її до 1 квітня 1778 р.

Першочергове завдання Г. Сплені полягало у визначенні і зміцненні кордону. Воно було виконане в жовтні 1774 р. Далі на порядку дня стояло питання устрою краю та організації управління ним. У грудні 1774 р. Г. Сплені і командувач Галицького корпусу генерал Елріхгаузен запропонували план організації новонабутої території, з яким пов’язували майбутнє адміністрування на Буковині: приєднати її до Галичини або створити Буковинський військовий кордон. В останньому випадку мав відбутися його поділ на дві частини - Чернівецький та Сучавський округи особливого режиму. При цьому передбачалося північну частину, заселену здебільшого українцями, долучити до Галичини, а південну частину, де більшість населення становили румуни, - до Семигорода.

Конкретні пропозиції стосовно організації військового управління краєм Г. Сплені виклав у своєму „Описі Буковини”, обгрунтувавши необхідність запровадження в краї у період реформ саме військової форми управління. Зокрема, Г. Сплені зазначав, що управління Буковиною має здійснюватися через генерального консула, наділеного широкими правами і повноваженнями, а попри це і значною кількістю обов’язків. Він повинен бути підконтрольним Придворній військовій раді у Відні і Генеральному командуванню Галичини і Лодомерії. Двічі на тиждень генеральний консул повинен був скликати сесії, на яких мали обговорюватися поточні питання. Крім цього, за новим статусом, консулові надавалися значні повноваження в галузі економіки, у господарських справах, а також обов’язки щодо забезпечення безпеки населення Буковини. Він повинен був сформувати досить великий на той час апарат управління (понад 30 осіб) з числа військових.

Крім повноважень, притаманних виконавчій владі, генеральний консул отримував повноваження у сфері правосуддя. Він мав право виносити вироки з нескладних справ, вирішувати цивільні спори. Передбачалося, що консул формуватиме також судові установи, зокрема, склад судових палат. Через генерального консула повинні були проходити всі кримінальні та цивільні справи. Особливого втручання консула потребували справи засуджених до смертної кари, що передавалися до вищого суду.

Оскільки в сфері правосуддя передбачалася дуже активна діяльність генерального консула, то йому мали підпорядковуватися два юристи, один з яких повинен був виконувати обов’язки обвинувача. Суддів планувалося обирати, але вступ їх на посаду міг відбутися лише після затвердження їхніх кандидатур генеральним консулом. Аналіз виробленого Г. Сплені проекту військового впорядкування Буковини дає змогу стверджувати, що у цей перехідний період край очолила людина, яка намагалася зробити управління ним більш ефективним.

В „Описі Буковини” Г. Сплені подав детальні відомості щодо "попереднього правління" краєм. Згідно із наведеними ним даними, територія площею 10482 км² із чотирма містами, 222 селами, 52 присілками та з населенням близько 75 тис. осіб поділялася на два повіти (цинути), а ті своєю чергою - на околи, очолювані намісниками. В кожному з них було по два збирачі податків (злоташі). В селах влада перебувала в руках сільських старост (двірників), що мали у своєму розпорядженні одного-трьох підстарост (ватаманів). Повітовим керівникам підпорядковувалися по три писарі (логофети) та до 80 судових служителів: биранів, умблаторів, арнаутів. У Чернівецькому цинуті, наприклад, було 40 биранів або піших судових служителів, якими керував їхній ватаг, або лейтенант, та 10 арнаутів (щось на зразок крайової міліції), яких очолював чауш, або капрал. Прикордонна та митна служба в краї покладалася на капітана, чотирьох віцекапітанів і приблизно сотню кавалеристів-прикордонників (каларашів). За винятком арнаутів, які щомісяця отримували по п’ять флоринів і не платили податку, увесь адміністративний персонал утримувався за рахунок безкінечних зборів з населення. Можливість наживи була настільки очевидна і значна, що посади купувалися на аукціоні терміном на два-три роки. Лише окремі з цих посад мали чітко визначене державне завдання, яке полягало у "вибиванні" податків та виконанні судових функцій.

Певний час після приєднання Буковини до Австрії цей адміністративний устрій продовжував існувати. Залишалися на посадах і колишні чиновники. Однак такі факти мали місце здебільшого у віддалених від центру районах Буковини. У Чернівецькому дистрикті молдавські чиновники, відразу ж були усунуті із займаних посад.

Запропоновані Г. Сплені новації стосовн

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать
Рефераты по истории Механізм функціонування військової адміністрації на Буковині (1774-1787 рр.) буковина австрія окупація адміністрація У 1774 р. відбулася окупація
Оценок: 1008 (Средняя 5 из 5)

Наверняка у вас есть товары или услуги, продажа которых приносит вам максимальную прибыль. Для быстрого старта в сети вам необходимо создание посадочной страницы (одностраничного сайта), на которой будет размещена информация о маржинальных товарах/услугах интернет магазина. За 8 лет опыта разработки конверсионных страниц мы выработали оптимальную структуру, которая позволит привлекать через landing page больше продаж. На такую структуру «одевается» ваш контент — фирменный стиль, тексты, фотографии, уникальные торговые предложения, после чего страница выходит в свет. Разработка лендинга и запуск в сети — до 7 рабочих дней. Стоит отметить, что в разработку самой посадочной страницы входит и написание копирайтером продающих текстов для вашего бизнеса, чтобы каждый посетитель страницы захотел совершить покупку именно у вас. Результат: качественно разработаная продающая посадочная страница, которая готова приносить вам новых клиентов.

© 2016 - 2022 BigEdu.ru