Петро Могила 2

Могила ставив справу української церкви так широко, що не відкидав ідеї порозуміння з Римом... В той же час могилянські кола вживали заходів для заснування українського патріархату.

І.Крип’якевич

1. Життя київського митрополита Петра Могили для багатьох людей ще й сьогодні є неабиякою загадкою. Складною і суперечливою була доля цього визначного церковного та культурного діяча, що полишив неабиякий слід в історії Украіни. Про Могилу написано багато праць у нас і за кордоном. Його діяльність, як правило, аналізується в трьох аспектах: громадсько-політичному, культурному та релігійному.

Час, у який жив і діяв Петро Могила, був часом крутого історичного повороту в долі українського народу, зв'язанного з національно-визвольним рухом і підготовкою культурно-історичних умов для соціальних та просвітницьких реформ. Він був громадянином у широкому розумінні цього слова. Незважаючи на свою високу церковну посаду (все ж таки митрополит), Петро Могила не замикався у мурах монастиря, а розумів церкву, як один із засобів політичної й ідеологічної боротьби. З одного боку, як представник легального табору, своєю діяльністю він давав простір для розвитку національно-визвольного руху в Україні, а з другого – використовував усі свої легальні можливості і зв'язки з Річчю Посполитою для поліпшення долі українського народу. Це була складна діпломатична гра, багато кому незрозуміла, можливо, й зараз.

З іменем Петра Могили пов'язане розгортання системи вищої і середньої

освіти в Україні та Росії, яка не просто копіювала західноєвропейські школи, але й могла конкурувати з ними. Він був фундатором і творцем першого в усій Східній Європі вищого навчального закладу – Києво-Могилянської Колегії, що стала попередницею Української Академії та Київського Університету.

2. П.Могила - святий; політичний, церковний і освітній діяч України,

митрополит Київський і Галицький (з 1632) Митрополит Київський і

Галицький Петро (Могила) був відданим і невтомним борцем за торжество

православ’я в складних історичних обставинах в Україні та Білорусії в

XVII столітті.

Майбутній митрополит походив зі старовинного молдавського роду Могил.

Прізвище це відповідає прізвищу князів Холмських і походить від

молдавського слова mohila, що означає узвишшя, горбовину.

Народився Петро Семенович Могила 10 сiчня 1597 року в сім’ї господаря

Валахії, а потім і Молдавії Симеона Могили.

Початкову освіту юнак здобув у вчителів Львівського православного

братства, організованого в 1586 році для захисту та збереження

православної віри. Львів містився неподалік від тодішніх

молдавсько-валахійських володінь, а тому, відчуваючи потребу в коштах,

Львівське братство часто зверталося до одновірних молдавських господарів

з проханнями стосовно матеріальної допомоги.

Різка зміна загальної ситуації сталася після проголошення у 1596 році

унії, коли вплив католицизму посилився на Молдову і Валахію. До того ж у

1612 році Кантемир Мурза захопив молдавсько-валахійські володіння, що

змусило молодого воєводича разом з сім’єю залишити землі батьківщини.

Могили переселилися до Польщі, де знайшли підтримку своїх сильних і

заможних родичів, що мешкали там. Юнак зміг продовжити навчання.

Спочатку він здобув освіту в Польській академії в Замості, а згодом

учився у різних навчальних закладах Голландії та в Парижі.

Вільно володіючи грецькою та латинською мовами, він досить швидко

опанував богословську науку.

Повернувшись до Польщі, Петро пішов на військову службу, брав участь у

Хотинській битві 1621 року. Вихованому на суворих православних

традиціях, йому важко було існувати в іновірному товаристві та

легковажному військовому оточенні. Вже тоді його душу обіймало

пристрасне бажання присвятити себе служінню Богові, православ’ю,

народові, який, захищаючи віру, героїчно боровся за свою свободу вільно

сповідувати її.

Після повернення до Польщі, через складну політичну ситуацію, майбутній

митрополит довго не міг затримуватися в чужорідному середовищі.

Згодом він переїжджає до України. Часто відвідуючи Київ, молодий

богослов зблизився з митрополитом Іовом (Борецьким), з яким товаришував

ще в роки навчання. Часте й плідне спілкування з митрополитом Іовом

остаточно завершило формування поглядів Петра Могили. По суті, це й

визначило напрям його подальшої життєвої діяльності. У 1625 році він

приймає чернечий постриг у Києво-Печерському монастирі.

На той час Києво-Печерська обитель виступала головною опорою православ’я

в Україні. Це був той надійний оплот духа, що об’єднував і концентрував

у собі життєдайні сили народу. Для Петра Могили монастир став тим м того славного братства, обителі та шкіл».

Лаврську школу, об’єднану в 1632 році з братською, згодом було

перетворено на колегію, яка в свою чергу стала родоначальницею Київської

духовної академії. Могила підтримувал колегію й монастир за власний кошт: переписав на них дві лаврських волості, подарував колегії своє власне село Позняківку, крім цього час від часу давав грошові підмоги на будівлі й гроші для вчителів й учнів. За його прикладом і проханням, записана в братство шляхта допомогала колегії всякими дарами і щорічн

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать