Європейські держави та США в умовах промислового перевороту (перша половина ХІХ ст.)

РЕФЕРАТ НА ТЕМУ

Європейські держави та США в умовах промислового перевороту

(перші половина ХІХ ст.)

ПЛАН

1. Англія в першій половині XIXст.

2. Німеччина в першій половині XIXст.

3. Франція в першій половині XIXст.

4. США в першій половині XIXст.

5. Використана література.

1. Англія в першій половині XIX ст.

Промисловий переворот другої половини XVIII ст. закріпив провідні позиції Англії у світовій економіці, а після випробування на р. Гудзон першого паро­плава в Англії розпочалося інтенсивне будівництво па­роплавів. Англія зміцнила свої позиції як "володарка морів".

Великі міста стали центрами промисловості.

На середину XIXст. промисловий переворот було завершено. Англія перетворилася на "майстерню світу", з її виробами не могла конкурувати жодна країна.

Проте розвиток економіки Англії періодично галь­мувався економічними кризами надвиробництва, коли на ринок надходило товарів більше, ніж їх було спро­можне купити населення. Перша велика така криза ста­лася в Англії 1825 р.

З кінця XVIIIст. до 1830 р. англійські уряди форму­валися з представників партії торі. Вони підвищували податки та ціни на хліб. Побоюючись заворушень робіт­ників, парламент 1824 р. скасував закон про заборону

діяльності профспілок, і відтоді чисельність тред-юніо­ні», що об'єднували кваліфікованих робітників, поча­ла швидко зростати.

1832 р. під тиском промислової буржуазії та робіт­ничих виступів було проведено парламентську рефор­му: представникам промислових центрів надано місця н парламенті. Це сприяло зміцненню політичних прав буржуазії і близької до неї партії вігів, що з 1830 р. ві­дігравала провідну роль в управлінні Англією. Однак саме в цей час становище населення Англії погіршило­ся внаслідок прийняття закону про бідних, згідно з яким допомога безробітним, ремісникам і селянам, які розо­рилися, скорочувалася, а податки з багатіїв на користь бідняків скасовувалися.

3183 7 р. в Англії почала правити королева Вікторія. Розпочалася Вікторіанська епоха, що характеризувалася піднесенням економічної, колоніальної, військової мо­гутності Англії.

У 30-ті — 40-ві рр. пролетаріат Англії згуртувався в окрему організацію зі своєю програмою, що було по-ц'язано з чартистським рухом. Спочатку в Лондоні, а потім в інших містах виник рух за загальне виборче право. Робітники розраховували, що, отримавши полі­тичні права, вони здобудуть у парламенті більшість і приймуть закони, що поліпшать їхнє економічне стано­вище. 1837 р. керівники робітників (О'Брайєн, О'Кон-нер та ін.) виробили хартію, що містила основні вимо­ги, які вони збиралися висунути перед парламентом. Роз­почався збір підписів. Тричі — у 1839, 1842 і 1848 рр. — у парламент подавалися хартії. Якщо першого разу було зібрано 1200 підписів, то третього — близько 5 млн.

Збір підписів під хартіями, обговорення у зв'язку з цим політичних і соціальних питань спричинили небаче­не досі піднесення робітничого руху. У містах відбува­лися багатолюдні мітинги і збори, активізувався страй­ковий рух.

Парламент пішов на деякі поступки робітникам, щоб послабити їхнє невдоволення. Так, 1847 р. було прий­нято закон про обмеження робочого дня 10 годинами.

Чартистський рух, досягнувши у 1848 р. найбільшого І піднесення, пішов на спад. Цьому сприяли обіцянки лі-1 беральних реформ, силовий тиск уряду та нерішучість 1 керівників.

Незважаючи на невдачі/руху, чартизм мав велике і значення. Англійська буржуазія була змушена здійснити 1 демократичні реформи щодо парламенту, місцевого са- 1 моврядування, прав робітників та їхніх організацій.

2. Німеччина в першій половині XIX ст.

Після розгрому наполеонівської армії рішенням Ві­денського конгресу 1815 р. було створено Німецький союз. До нього входили 35 суверенних монархій і "вільні міста" Гамбург, Бремен, Любек і Франкфурт-на-Майні. Представницький орган союзу — Бундестаг — складався з посланців держав і працював у Франкфурті-на-Майні. Його рішення не були обов'язковими для окремих членів союзу, найсильнішими серед яких були Австрія та Прус­сія. Всі найважливіші рішення Бундестагу приймалися після попереднього обговорення саме ними.

Фактично Німецький союз був конфедерацією лише формально самостійних держав: він не мав спільних ар­мії, дипломатичного представництва, фінансів, законо­давства. У країні був відсутній національний ринок, феодальні порядки на селі гальмували створення ринку віль­ної робочої сили.

Пруссія першою із членів союзу ліквідувала внутріш­ні митні перепони і запровадила єдиний митний пода­ток для всіх провінцій, а згодом усунула митні бар'єри. Наслідком цього було створення Німецького митного со­юзу, що об'єднував 18держав. Пруссії належала у ньому провідна роль.

Уперше в історії німецького народу завдяки митно­му союзу утворився національний внутрішній ринок. У 30-ті — 40-ві рр. у німецьких державах відбувся промис­ловий переворот: споруджувалися залізниці, розвива­лися металургія та машинобудування.

Велика промисловість була сконцентрована насам­перед у Вестфалії та Сілезії, а також у Саксонському королівстві. Наприкінці 40-х рр. значним промисловим центром стала столиця Пруссії — Берлін. Із 400 тис. на­селення Берліна близько 70 тис. були найман

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать