Виникнення українського козацтва

5. Виникнення українського козацтва

Українське козацтво як суспільний стан в Україні почало форму­ватися з кінця XV — початку XVI ст.

Перша згадка про українських козаків датована 1489 і 1492 р.

В українській мові слово «козацтво» визначає суспільний стан вільних від кріпосного права людей, які займалися господарською діяльністю й обороняли Україну від іноземних загарбників. Козаків називали запорозькими, оскільки основні їхні центри розташовува­лися нижче дніпровських порогів.

Причини виникнення козацтва:

— економічні: захоплення українських земель польськими та ли­товськими феодалами, нестача власної землі у селян і як наслі­док — переселення селян на «Дике поле», у Запоріжжя та нижнє Подніпров'я;

— соціальні: посилення феодального гніту, оформлення кріпосної залежності;

— політичні: намагання Польщі встановити контроль над утікача­ми в Подніпров'ї;

— національно-релігійні: політика спольщення, гоніння на право­славну церкву;

— військові : необхідність захисту кордонів від зазіхань Кримського ханства.

Склад: Козаками ставали передусім селяни, а також міщани і дрібна шляхта. За національним складом козацька спільнота була дуже неоднорідною: до неї входили молдавани, литовці, білоруси, росія­ни і навіть татари, але найбільше було українців.

Основні заняття козаків: землеробство, скотарство, полювання, рибальство, торгівля. Нерідко грабували татарських купців. Замож­ні козаки мали наймитів, у тому числі з козацького середовища, які допомагали вести господарство.

Своєрідною столицею козаків була Запорозька Січ. Назва «Січ» по­ходить від слова «сікти» і означає укріплення з дерева, хмизу, глини. Розташовувалися січі на дніпровських островах. їх укріпляли ровами та високими валами з дерев'яним частоколом. Фортеця мала великі башти з бійницями для гармат. Іноді до річки проривали підземних хід. Першою з відомих січей називають Хортицю (1553-1557 pp .), створену Дмитром Вишневецьким. Крім Хортицької, також відомі січі Базавлуцька, Томаківська, Чортомлицька, Каменецька тощо.

Це цікаво!

Дмитро Вишневецький, засновник Запорозької Січі, походив із великокнязівського роду Гедиміновичів, мав значні маєтки, обіймав посади канівського й черкаського старости. Він очолив низку козацьких походів на Крим і навіть на Туреччину. У 1563 р. Вишневецький був виданий туркам Молдавією і страчений у Константинополі. В історію він увійшов під і ї| іменем Байда.

На січі були склади, арсенали. У центрі розташовувався май­дан із церквою, від нього відходили довгі будинки — курені, у яких жили січовики. Курінь водночас був і військовою одиницею; всього їх налічувалося 38. Чисельність самих козаків залежала від пори року, епідемій, перебігу воєнних подій. Умови вступу до Січі були нескладними. Основними обов'язками козаків була військова служ­ба. Перебування жінок на території січі заборонялося.

Січ мала ознаки державності: територію, систему владних ор­ганів, військо і правові звичаї.

Вищим органом влади виступала Січова Рада.!!!!!!!!!!!!

Повноваження Ради:

— оголошення війни і підписання миру;

— організація військових походів;

— покарання злочинців;

— розподіл угідь тощо.

Рішення Ради вважалися рішеннями всього війська і були обов'язковими для виконання; проводилася вона 2-3 рази на рік: 1 січня, 1 жовтня та після Великодня. На радах обирали і козаць­ку старшину :

— гетьмана, або кошового отамана, якому належала вища адмі­ністративна, військова і судова влада на Січі. Гетьман вступав у дипломатичні відносини, затверджував судові вироки, очолював військо;

— воєнного суддю, який за відсутності гетьмана виконував його обов'язки;.

— писаря, який очолював канцелярію;

— осавула, що відповідав за оборону Січі й організовував військову службу;

— обозного, який відав артилерією, займався комплектацією війська. Вибори старшини відбувалися 1 січня. Символами влади були

клейноди — хоругви, булава, печатка, бунчук, литаври і пірнач.

Старшину обирала і кожна паланка (полк), до яких входили 6-7 куренів. Кількість паланок змінювалася від 5 до 8.

Отже, Запорозька Січ (Кіш) мала низку ключових ознак держав­ності, які згодом були використані при розбудові держави, та стала захисником від татарських нападів.

Військове мистецтво козаків, на думку багатьох дослідників, не поступалося найкращим європейським арміям.

Запорозька піхота вважалася найбоєздатнішою в Європі. Вона шикувалася у три шеренги: перша стріляла, друга подавала руш­ниці, третя заряджала їх. Козацька кіннота наступала лавою, тобто півколом, й атакувала ворога не лише з фронту, а й із флангів.

Ефективно працювали сторожова й розвідувальні служби. «Мая­ки», запалені сторожею, створювали своєрідний світловий телеграф, яким повідомляли про наближення ворога.

Для оборони козаки використовували табір — чотирикутне рухо­ме укріплення з кількох рядів зсунутих і скріплених між собою лан­цюгами возів, ус

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать