Військова організація Запорізької Січі

Міністерство освіти і науки України

Військовий інститут телекомунікацій і інформатизації

НТУУ «КПІ»

Кафедра №__

Варіант № 23

РЕФЕРАТ

на тему

«Військова організація Запорізької Січі»

Виконав:

студент 1803 навчальної групи

Рудь Михайло Миколайович

Перевірив:

Викладач кафедри історії НУТУ «КПІ»,

к.і.н. Ховрич Сергій Миколайович

Дата здачі: «__» _____________2009р.

Підпис:______________

Київ – 2009 рік

ПЛАН

Вступ.

1. Особливості військово-політичного та адміністративного устрою Запорізької Січі.

2. Право і судочинство у Запорізькому низовому війську.

Висновки.

Використана література.

Вступ

Розташована в недосяжності для урядової влади Запорізька Січ була військовою організацією, кожний християнин чоловічої статі незалежно від свого соціального стану міг прийти до цього острова-фортеці з його непримітними куренями з дерева та очерету й приєднатися до козацького братства. Як політична організація Запорізька Січ була козацькою республікою на чолі з виборною військовою радою, якою керував кошовий отаман.

В адміністративно-територіальному відношенні Запорізька Січ ділилася на паланки (округу) на чолі з полковниками. У військовому відношенні військо складалося з куренів на чолі з курінними отаманами. Всі керівні пости в республіці були виборними на загальному козацькому сході.

Козацьке військо мало свої окремі уряди. Старший або гетьман керував усім військом і під час війни мав необмежену владу над козаками; але після походу в усьому відповідав перед радою. Писар вів канцелярію й рахунки війська. Осавули заступали гетьмана і служили йому за ад’ютантів. Обозний керував табором і артилерією. Судді судили козаків. Хоч запорізьке військо зростало під впливом литовського й польського воєнного устрою, вся його організація прийняла зовсім окремий самобутній характер.

1. Особливості військово-політичного та адміністративного устрою Запорізької Січі

Запорізька Січ була військовою організацією: козаки жили в куренях (військовий підрозділ), ними керував отаман або гетьман, що керував Січчю за допомогою козацької верхівки - старшини. Козаки робили успішні походи в Крим і навіть доходили до Стамбула (Константинополя). По ріках і морю вони плавауцкли на невеликих човнах, видовбаних із цілого дерева, які називалися чайками. По краях прикріплювалися зв'язання з очерету, що надавало додаткову стійкість. У козаків була кіннота, але все-таки основою їхнього війська була піхота. Щоб протистояти татарській кінноті козаки починають активно використовувати вогнепальну зброю - пищали, пістолі, невеликі пушки. По степу вони пересувалися на возах, які у випадку нападу татар, козаки встановлювали у квадрат і вели сильний вогонь по татарах. Прорватися в середину квадрата було дуже важко, і звичайно татари відступали.

Складаючись під верховною протекцією спершу польського, потім російського уряду, тимчасово під заступництвом кримського хана, запорізькі козаки в усі часи свого історичного існування керувалися власним, звичайно щорічно що змінювалось і неодмінно неодруженим начальством.

Запоріжжя стало зародком нової української державності. Козаки створили органи влади, які поступово зосереджувалися в руках козацької адміністративної та судової влади. Остання поширювалась як на козаків, так і на тих людей, що мешкали за межами Запоріжжя в укріпленнях — "паланках". Кіш очолював виборний кошовий отаман . Йому допомагали виборний суддя, писар, обозний, осавул, хорунжий. Найважливіші питання військового та політичного характеру розглядалися на засіданнях Військової ради. Згідно із звичаєм правом на них міг бути присутнім будь-який козак. Збиралася Військова рада тоді коли для вирішення того чи іншого питання потрібна була воля всього товариства, але два рази на рік — 1 січня і 1 жовтня — вона збиралася обов'язково.

Існували також ради на рівні куренів, які звали "сходками ", і вони збиралися для вирішення питань місцевого значення. Для таких же цілей скликали і сходки в паланках.

Підкреслимо такий факт: на Запорізькій Січі державна система народилася з військової організації, тому державні органи, адміністративно-територіальна система, посади були як військовими одиницями, так і державними.

Кошовий отаман, військовий суддя, військовий осавул і військовий писар становили військову старшину. Вони обиралися Військовою радою щорічно 1 січня. В мирний час військова старшина виконувала адміністративні та судові функції, а під час військових походів очолювала Запорізьке Військо, передаючи свої повноваження наказній старшині .

Кошовий отаман з'єднував у своїх руках військову, адміністративну, судову й духовну владу. Його влада не була абсолютною: він звітував перед Військовою радою, його повноваження обмежувалися річним терміном перебування на посаді. У воєнний час кошовий був «головним командиром», «фельдмаршалом» війська й діяв як зовсім необмежений диктатор:

він міг викинути неслухняного за борт човна або ж на шиї з мотузкою тягти його за важким обозом;

у мирний час він був «конституційним монархом» Запоріжжя й тому управляв в

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать