Діяльність ОУН-УПА на території Вінниччини

військовий підпільний повстанський армія

Реферат

З предмету: Історія України

Тема: Діяльність ОУН-УПА на території Вінниччини

Вінниця 2010

Зміст

Вступ

1. Організаційна структура УПА-Південь

2. Діяльність ОУН-УПА в 1943-1944 рр.

3. Омелян Грабець – командуючий УПА-Південь

Висновок

Вступ

Хоча події Другої світової війни вже давно стали історією, але одна із її складових – Рух Опору, зокрема діяльність ОУН-УПА залишається темою неоднозначною. В останні десятиліття розширилась джерельна база, в обіг введено нові документи та свідчення і, здавалося б, правда про ОУН-УПА вже віднайдена, але громадська думка все ще не має одностайності. Опоненти аргументують свої позиції, посилаючись на "істинні" джерела, документи, свідчення. Останнім часом зростає політизація цього питання, коли деякі політики в угоду своїм інтересам "грають" на цій проблемі, ділячи суспільство на "своїх" і "чужих".

Особливо активно лунають гасла про те, що ОУН-УПА є "галицьким проектом" і крім західного регіону поширення не мав. Автор даної статті ставить за мету висвітлити підпільну і військову діяльность ОУН-УПА на території Поділля та Вінницької області зокрема.

1. Організаційна структура УПА-"Південь"

Загалом на чолі УПА стояли Головна команда та Головний військовий штаб. Армія ділилася на три Генеральні воєнні округи (див. додаток): УПА-Північ (Волинь і Полісся), УПА-Захід (Галичина, українські землі у складі Польщі), УПА-Схід (УПА-Південь) - Кам'янець-Подільська, Вінницька області та Крем'янеччина. Головну команду становили головний командир та члени Головного військового штабу. Штаб ділився на сім управлінь: 1 - оперативне, 2 - розвідувальне, 3 - постачання, 4 - персональне, 5 - вишкільне, 6 - політичного виховання, 7 - військових інспекторів. Кожна Генеральна воєнна округа (ГВО) поділялася на воєнні округи (ВО). На поч. 1944 їх було в УПА-Північ - 3, УПА-Захід - 6, УПА-Схід - 2. У серпні 1944 УПА-Північ реформовано на 2 ВО, а УПА-Захід - на 4. УПА-Схід фактично припинила своє існування. Кожною ГВО і ВО керував командир та штаб на чолі з шефом штабу та штабними відділами. Основною бойовою одиницею УПА була сотня (рота), яка об'єднувалася в курені (батальйони). Групи куренів утворювали загони (полки). Усі військові одиниці ВО становили групу (дивізію) з різною чисельністю - від 12 до 36 сотень. Групи однієї ГВО творили тактичну одиницю, рівну армійському корпусові. Як правило, сотня ділилася на три чоти, кожна чота - на три рої, а кожен рій - на дві ланки. Однак у деякі періоди сотні могли мати по чотири чоти, а чота - по чотири рої. Почет командира складався з політвиховника, бунчужного, представника Служби безпеки, санітара, зв'язкових, іноді - з представників військово-польової жандармерії та розвідників. Командир першої чоти автоматично ставав заступником командира сотні. Кожен курінь складався з 2-4 сотень. Командир куреня мав почет у складі шефа штабу (або ад'ютанта), політвиховника, бунчужного, капелана, лікаря та референта СБ.

У квітні 1942 р. Відбулася ІІ конференція ОУН, яка прийняла постанову про розбудову збройних сил України. Черговим кроком проводу ОУН було рішення видане Краєвому проводу ОСУЗ, сформувати группу військ УПА-Південь, яка і булла сформована у 1943 р. під командуванням майора Омеляна Грабця-"Батька", окружного провідника ОУН на ОСУЗ. Група військ УПА-Південь знаходилась на терені областей: Кам’янець-Подільської, Житомирської, Вінницької і південної частини Київської. Вона мала три воєнних округи: "Холодний Яр", "Умань" і "Вінниця"

Командний склад УПА-Південь:

- Командир – "Батько"; Омелян Грабець

- Заступник командира – "Антон"

- Шеф Штабу – "Кропива"; Процюк Василь

- Довірений до спецдоручень – "Степовий"; Ільченко Григорій

- Політвиховник – "Тугар"; Бондарчук Борис

- Начальник СБ – "Юра"

- Начальник розвідки – "Чорноморець"

- Начальник санчастини – "Веселка"

- Перекладач – "Бора"; Бойчук

- Господарник загону – "Матвій"

ВО "Холодний Яр": командир – Кость; шеф штабу – Дід-Тарас; Курені: Саблюка, Довбуша.

ВО "Умань": командир – Остап; шеф штабу – Нюра; Курені: Довбенка, Бувалого, Андрія-Шума.

ВО "Вінниця": командир – Ясень; Курені: Сторчана, Мамая, Буревія. (Див. Омелян Грабець у спогадах бойових друзів та родини. – Коломия, 2001. ст 194)

2. Діяльність підпільних і військових формувань ОУН-УПА в 1943-1944 рр.

Після окупації німцями Польщі, коли стало зрозуміло, що війна між Німеччиною і радянською Росією неминуча, Провід ОУН(б) наприкінці 1940 р. прийняв постанову про створення Похідних груп, які повинні йти слідом за фронтом на схід і створювати українські органи влади. У зв’язку із негативною реакцією фашистського керівництва на проголошення Акту віновлення Україеської Держави 30 червня 1941 р. Керівництво ОУН(б) розпочинає формування підпільної мережі на окупованих територіях, але на Вінниччині цей процес мав свої особливості. Вінницька область довгий час перебувала у складі радянської України, тому дух національної свободи на початку 40-х рр. був майже витіснений із свідомості селянина та робітника. На

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать