Роль та місце жінки у общині

Міністерство освіти і науки України

Рівненський інститут слов’янознавства

Київського славістичного університету

Кафедра міжнародних відносин і країнознавства

Реферат на тему:

«Роль та місце жінки у общині»

Виконала

студентка факультету МВ

спеціальності МК

Грицаюк Анастасія

Перевірив:

Олексієвець Т.І.

Рівне-2010

Зміст

Вступ

1. Поняття матріархату і патріархату

2. Позиція Платона і Аристотеля щодо ролі і місця жінок у суспільстві

3. Роль жінки у первісному суспільстві

3.1 Основні гіпотези щодо статевих відносин у праобщині

3.2 Шлюб і сім’я у ранньопервісній общині

3.3 Шлюб та сім’я у пізньопервісній общині

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Місце та роль жінки в суспільстві - одне з одвічних питань. Історично склалося, що жінки мають значно менше можливостей, ніж чоловіки, для вияву своїх здібностей.

Імовірно, в усіх культурах існував більш-менш чіткий розподіл занять відповідно до статі. У традиційних суспільствах жінки, як правило, повинні вирішувати репродуктивні, а чоловіки - продуктивні завдання. Репродуктивним вважається насамперед виховання дітей та догляд за ними, але також догляд за хворими та престарілими, готування їжі тощо. Цей розподіл зберігся з давніх часів і призвів до того, що з часом жінка все більше і більше стала залежною від чоловіка і повинна була йому підкорятися. У Європі приблизно до 19-го століття лише чоловіки вважалися юридично дієздатними, натомість неодружена жінка потребувала опікуна. У деяких країнах світу це й досі так. Проте існують історичні свідчення того, що в давні часи жінки були шанованими членами суспільства та навіть домінували над чоловіками (войовниче плем'я амазонок). Для суспільства часів мисливства та збиральництва жінки, котрі, як правило, були збирачами, відігравали важливу роль. Адже регулярне здобування їжі збиральництвом було економічно важливішим, ніж мінливий успіх мисливців. Також виключно жіноча здатність народжувати і цим зберігати групу, робить жінку ціннішою для суспільства (зокрема, матріархальне суспільство мінойської цивілізації, бронзова доба, острів Крит), аніж чоловіка. Роль жінки у суспільстві посилювала також однозначність визначення матері дитини та не завжди можливе визначення батьківства. Саме властивість жінки дарувати життя стала основою перших культів та релігій, у котрих поклонялися жінкам та в основному жіночим божествам. Сьогодні поширено переконання, що за первісного ладу в суспільстві панував матріархат, хоча існують й інші версії.

В той час як чоловіки відповідали за полювання, жінки керували життям спільноти. Вони збирали дикі овочі та фрукти, готували їжу, оберігали вогонь, піклувалися про запаси, будували хижі, годували малят та ростили дітей. Жінки були стабілізувальною основою групи. Проте починаючи з неолітичної революції жінки втрачають домінуючу роль на користь чоловіків. Вважається що ця зміна відбулася завдяки емансипації жінок, поштовхом до котрої став жіночий рух у Західній Європі, традиційна патріархальна структура суспільства поставлена під сумнів. Сьогодні жінки можуть вільно вибирати майбутню професію та користуються в більшості країн такими ж юридичними правами, як і чоловіки.

1. Поняття матріархату і патріархату

Матріархат (лат. mater - мати і грец. άρχη - влада) – ранній період у розвитку первіснообщинного ладу (від палеоліту до розвинутого неоліту), який характеризувався наявністю материнського роду і рівноправним з чоловіком, а пізніше провідним становищем жінки у суспільстві. За раннього матріархату (палеоліт і ранній неоліт) основними заняттями населення були збиральництво, мисливство та примітивне рибальство, причому збиральництвом займалися жінки, мисливством – чоловіки, а рибальством – одні й другі. Це було основою для рівноправного становища жінки й чоловіка в суспільстві. Розвинутий матріархат характеризувався переважним становищем жінки в суспільстві. Основними галузями господарства було мотичне землеробство, досить розвинуте рибальство, розведення свійських тварин. Осередком матріархального суспільства була материнська сім’я – велика група (200-300 чол.) близьких родичів по жіночій лінії. На чолі сім’ї стояла старша жінка. Ці сім’ї були господарськими одиницями. З них складався материнський рід, який колективно володів родовою общинною землею. На чолі материнського роду була старша жінка старшої в роді сім’ї. В межах свого роду заборонялося одружуватися, тому рід був пов’язаний шлюбними відносинами з іншим родом. Згодом дуальна організація (зародок племені) переросла у фратріальну (поділ племені на дві половини, що складалися кожна з кількох родів-фратрій, між якими були заборонені шлюбні відносини). Спочатку чоловік і жінка жили кожний у своєму роді (дислокальне поселення), зберігався груповий шлюб. Діти не знали свого батька. Кровна спорідненість ішла по лінії матерів, біля яких групувалися діти. З розвитком матріархального роду дислокальні поселення замінювалися матрилокальними. У той час виник парний шлюб. Подальший розвиток продуктивних сил зумовив перехід до нової організації родового суспільства – патріархальної. Оскільки матріархат був історичною стадією розвитку людства, його пережитки ще довго мали місце в багатьох європейських та інших народів, зокрема й українського.

ПАТРІАР

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать