Культ давних славянских богов Рода и Рожениц

Міністерство освіти і науки Украіни

Дніпропетровський Національний Університет

Факультет украінськоі філології

та мистецтвознавства

Реферат

зі вступу

до слов ’ янської філології

на тему:

Культ Роду і Рожаниць

Виконала

м.Дніпропетровськ

2003

Світлий ірій вважався в древніх слов'ян джерелом усілякого життя, прабатьківщиною рослин, птиць та звірів. Були й Боги, особливі «відповідальні» за процвітання і приплід усього живого в природі, а також за збільшення роду людського, за шлюб й кохання між людьми. Це — Рід та Рожаниці, які згадуються в древньорусській літературі. Учені давно ведуть суперечки про те, наскільки важливу роль відводили слов'яни Богові на ім'я Рід. Деякі стверджують, що це дрібне «сімейне» Божество на зразок Домовика. Інші, навпаки, вважають Рода одним з найважливіших верховних богів, приймавших участь у творенні Всесвіту: згідно віруванням древніх словян, саме він посилає з небес на Землю душі людей, коли народжуються діти. Крім того, дослідники пропонують брати до уваги, скільки найважливіших слів походить від кореня «рід», співзвучного імені цього Бога: РОДня, вРОЖай (а що може бути найголовнішим для древньої людини!), РОДина, природа. І навіть родинне йому англійське слово «гео.», що означає «червоний».У докладних словниках російської мови (наприклад, у тім, що наприкінці XIX століття складено В. И. Далем) перелік цих слів з поясненням змісту займає не одну сторінку.

Про Богинь Рожениць говорять звичайно в множині . У древніх рукописах про них сказано коротко, лише згадані хліб, мед і сир, що приносили їм у жертву. Утім, рукописи були складені діячами православ'я з метою відвернути недавніх язичників від шанування колишніх святинь, так що в них важко знайти докладні і точні описи. Через убогість цих зведень деякі дослідники минулих років звикли бачити в Рожаницях численні, безликі Божества жіновий статі, що допомагали в різних жіночих турботах і роботах, а також при народженні дітей. Однак сучасні вчені, обробивши великий археологічний, етнографічний, мовознавчий матеріал, звернувшись до зведень, що стосується сусідніх народів, прийшли до висновку, що Рожаниць було дві: Матір і Дочка (Донька).

Рожаниця-Мать зв'язувалася слов'янами з періодом літньої родючості, коли дозріває, тяжчає, наливається врожай. Цьому цілком відповідає образ зрілого материнства: згадаємо — плодоносну Осінь художники звичайно зображують літньою жінкою, доброю і повнотілою. Це поважна господарка будинку, мати численного сімейства. Древні слов'яни дали їй ім'я Лада (або Ладу), і з ним пов'язано, мабуть, не менше слів і понять, чим з Родом. Усі вони мають відношення до встановлення порядку: «ЛАДити», «наЛАГоджувати» і так далі. Порядок при цьому мислився в першу чергу сімейний: «Лада», «Ладо» — ласкаве звертання до улюбленого чоловіка, чи чоловіка до дружини. «ЛАДини» — весільна змова. Болгарське «ЛАДуванье» — гадання про наречених.

Але сфера діяльності Лади аж ніяк не обмежується будинком. Деякі дослідники визнають Велику Ладу матір'ю дванадцяти місяців, на які поділяється рік. Але ж місяці, як ми знаємо, зв'язані з дванадцятьма сузір'ями Зодіаку, що, відповідно до астрологічної науки, впливають на людську долю!.. Таким чином, наприклад, Скорпіон і Стрілець — надбання не тільки закордонної (неслов'янської) культури, як ми звикли вважати. А Лада з'являється перед нами не просто Богинею літа, домашнього затишку і материнства, вона зв'язана ще і з загальним космічним законом. От вам і «примітивний», «варварський» культ!

...Усім, хто слухав оперу Н. А. Римского-Корсакова «Снігурка», напевно запам'ятався один з персонажів, юнак Лель. Опера оперою, але насправді, як пишуть учені, у древніх слов'ян була Богиня на ім'я Леля — дочка Лади, молодша Рожаница. Вдумаємося: недарма дитячу ЛЮЛЬку часто називають «коЛИСкою», ніжне, дбайливе відношення до дитини передають словом «плЛЕКати». Птах, що нібито приносить дітей, — «ЛЕЛЕка». А саме дитя і зараз іноді називають ласкаво «ЛЯЛЕчкой». Так народилася слов'янська Леля — Богиня трепетних весняних паростків, перших квітів, юної жіночності. Слов'яни вважали, саме Леля піклується про сходи, що ледь проклюнулися — майбутній врожай. Лелю-Весну урочисто «закликали» — запрошували в гості, виходили зустрічати її з подарунками і частуванням. А колись запитували дозволу в Матері Лади: чи відпустить дочка?

Свято Рожаниць справляли навесні — 22-23 квітня. У цей день приносили жертви рослинними і молочними продуктами, що урочисто, з молитвами з'їдали на священному бенкеті, а потім ніч безперервно палили багаття: величезний, на честь Лади, і довкола нього ще дванадцять поменше — по числу місяців року. Відповідно до традиції, це було жіноче і дівоче свято. Хлопці, чоловіки дивилися на нього здалеку. Що ж стосується опери "Снігурка", вона, звичайно, прекрасна як художній твір, але не як «історичне джерело». Наприклад, «берендеї», серед яких розвертається дія, історично були зовсім не слов'янами, а кочівниками-тюрками, вихідцями зі степів. І Яріла зовсім не Бог Сонця, як там печуть...

За версією Б. Рибакова, не підтримуваної багатьма іншими дослідниками, однак улюбленої неоязичницької версії, Роду і Рожаниць є другим етапом слов'янських в

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать