Боротьба Русі з агресією Заходу на початку XIII століття

Реферат

на тему:

«Боротьба Русі з агресією Заходу на початку XIII століття»

Зміст

Вступ

1. Боротьба руського народу проти німецьких, шведських і данських феодалів

2. Олександр Невський і його роль у відбитті натиску з північного заходу

3. Значення здобутих перемог

Висновок

Література

Вступ

Кожна епоха потребує свого осмислення історії Вітчизни у тісному зв'язку з світовою історією. І відбувається це зовсім не тому, як це здається деяким, що на зміну одній ідеологічній кон'юнктурі приходить інша, хоча і це не можна не враховувати, а просто тому, що змінюється сам світ, разом зі світом змінюємося ми - покоління за поколінням, і зміна ідеологічних стереотипів є в кінцевому підсумку лише відображенням історичного розвитку, як всієї світової цивілізації, так і нашої Батьківщини.

У XII в. народам Росії довелося винести важку боротьбу з іноземними загарбниками. Зі сходу на Русь обрушилися полчища татаро-монгольських завойовників. Із заходу руські землі піддавалися агресії німецьких, шведських і датських лицарів - хрестоносців. Вихід героїчної боротьби із загарбниками надовго визначив історичні долі народів нашої країни, мав величезний вплив на їх подальше економічний та державно-політичний розвиток, привів до значних змін в етнічній і політичній карті Східної Європи і Середньої Азії.

У даній роботі розглядається:

1. боротьба Русі з агресією Заходу на початку XIII століття, а саме боротьба руського народу проти німецьких, шведських і данських феодалів;

2. роль Олександра Невського у віддзеркаленні натиску з північного заходу;

3. значення здобутих перемог.

У ході роботи була використана література таких авторів як Н.А. Шефів і А.Н. Сахаров.

1. Боротьба російського народу проти німецьких, шведських і данськихфеодалів

Смерч Батиєвого нашестя відкинув далеко назад Русь в її розвитку, господарському і культурному. Гради і села лежали в руїнах, десятки тисяч жителів впали під ординськими шаблями; інших на аркані забрали, і вони потрапили на невільницькі ринки, в служіння новим господарям, в ремісничі майстерні або в ординські тумени, щоб збагачувати ханів, мурз і простих ординців , служити їх честолюбним цілям, прикрашати їх оселі та міста. Русь своєї трагічної боротьбою і подвигом врятувала Західну Європу від погрому, подібного тому, що зазнала сама. Коли руські землі лежали в руїнах, там, далеко, продовжували накопичувати багатства, створювати шедеври.

Коли, приміром, у Києві валилася Десятинна церква, в Парижі закінчували зведення дивовижною, повітряної Святої Капели на острові Сіте, що і зараз вражає своєю красою всіх, хто побачить її на подвір'ї Палацу правосуддя.

Поява німців у східній частині Прибалтики відноситься до другої половини XII ст. Спочатку це були купці і християнські місіонери. Слідом за ними з'явилися і лицарі-хрестоносці, які прагнуть вже не хрестом, а мечем підкорити нові землі. Початок активної німецької експансії в Східній Прибалтиці пов'язано з ім'ям єпископа Альберта. Він заснував у гирлі Двіни місто Ригу і привіз туди чимало німецьких колоністів. У 1202г. Альберт заснував у Прибалтиці військово-релігійну організацію - орден лицарів Меча (мечоносців) за зразком військових орденів, створених хрестоносцями в Палестині.

Руські князі Полоцького князівства, в сферу впливу яких входила Східна Прибалтика, не звернули серйозної уваги на перший етап німецької колонізації. Вони занепокоїлися лише тоді, коли прибульці поставили там кам'яні замки і фортеці. У 1203-1206гг. полоцький князь Володимир намагався вибити німців з їх фортець, але безуспішно. Кульмінацією цього протиборства стала невдала облога фортець Гольма і Риги. Поразка Володимира дозволило німецьким лицарям встати твердої ногою в Прибалтиці.

Завдяки озброєнню і військовій тактиці, порівняно невеликі загони німецьких лицарів змогли домагатися значних успіхів у битвах з прибалтійськими племенами. У той же період шведи утвердилися у Фінляндії. Тепер агресори прагнули відрізати слов'ян від моря і добитися повного контролю над торговими шляхами, що йдуть через Балтику.

Тут доречно додати, що розгром хрестоносцями Константинополя в 1204г. різко загострив конфлікт між католицизмом і православ'ям. Тим самим, матеріально стиснення західне лицарство отримало нове виправдання своїх захоплень на сході Європи, які розглядалися як боротьба за навернення до християнства язичників. Тепер у ролі «обертаючихся» могли виступати і єретики, тобто православні. Стародавня Русь стає об'єктом військово-духовної експансії, координованих з центру тодішнього західного світу - католицького Риму. Для римської церкви простори Руської рівнини представляли не тільки бажане поле місіонерської діяльності, але і величезний потенційний джерело фінансових надходжень (у вигляді церковних соборів, пожертвувань, індульгенцій і т. д.). Основним об'єктом західного натиску стали північно-західні землі Русі, де перебували володіння Новгородської республіки.

Русько-шведсько-німецькі війни XIII ст. на північно-західних рубежах Русі можна розділити на три етапи. Перший етап пов'язаний з німецьким натиском на слов'янське місто Юр'єв 1224г. Другий ознаменувався двостороннім шведсько-німецьким натиском в 1240-1242гг. Третій етап зайняв другу половину XIII ст.

Першим об'єктом німецької експансії в східнослов'янські землі став засноване ще Ярославом Мудрим міст

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать