Світоглядні уявлення та вірування давніх жителів України

світоглядний вірування релігійний дохристиянський

Реферат

З предмету: Історія України

На тему: "Світоглядні уявлення та вірування давніх жителів України"

Зміст Вступ 1. Світоглядні уявлення та вірування населення України в епоху палеоліту

2. Еволюція світогляду та вірувань. Мезоліт, неоліт, епоха міді та бронзи

3. Світобачення та вірування давнього населення в часи Скіфії

4. Дохристиянські вірування та культи давніх жителів України

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

В той самий момент, коли під впливом еволюції "вчорашня" мавпа стала на нижні кінцівки і взяла ще у несформовані верхні кінцівки прообраз знаряддя праці, а у мозку, який вчора ще просто керував інстинктами тварини, вже виник прообраз першої думки, враження, емоції, напевне, саме тоді виникає світогляд Людини. Спершу це тільки страх та невпевненість перед чимось, але з плином століть, а може й тисячоліть від переростає у тверду віру в душу, духів, віру в дивовижні властивості фетиша, силу та мудрість тотема. А ще згодом людина починає проводити деякі паралелі, робити висновки на основі побаченого і вона вже не поклоняється тому, що може пояснити, а просто сприймає це як належне.

Автор поставив за мету прослідкувати витоки та еволюцію культів та вірувань давніх жителів українських земель, адже саме розуміння витоків та особливостей процесу допоможе зрозуміти його суть у теперішньому часі та перспективи у майбутньому.

1. Світоглядні уявлення та вірування населення України в епоху палеоліту

За традиційною періодизацією кам’яний вік, або палеоліт, на українських землях розпочався 1,5 – 1 млн. років тому і тривав по четверте тисячоліття до н.е. Епоху мідного віку тут датують четвертим – третім тисячоліттям до н. е., бронзового – другим тисячоліттям до н.е. – VIII ст. до н.е., а раннього залізного віку – VII ст. до н.е. – IV ст. н.е.

Епоха палеоліту – найтриваліша в розвитку людини. Геологічні зміни, що відбулися протягом кам’яного віку, кардинально вплинули на еволюцію життєдіяльності найдавніших людських спільнот. Це був час появи, розселення і становлення людини в її біологічному, розумовому і культурно-духовному вимірах. Соціальною організацією населення раннього палеоліту імовірно було людське стадо, а пізнього – дородова полігамна община.

На жаль наука не може достовірно стверджувати наявність у архантропа якихось світоглядних уявлень та вірувань, адже перші спроби осмислення навколишнього світу простежуються саме у неандертальця. Вже у первісному людському колективі починає формуватися та утверджуватися система нормативної регуляції життя. Протягом усієї первісної історії відбувалося поступове нагромадження елементів і ознак, що згодом утворили якісно специфічний феномен моралі: піклування про старих, дітей і жінок, а також своєрідну дисципліну праці, співробітництво, певну культуру людських стосунків, систему виховання тощо. Палеолігвістика свідчить, що вже в давньому кам’яному віці люди мали уявлення про добро, обов’язок, совість та деякі інші фундаментальні моральні категорії.

Формування уявлення людей про природу і людину як її складову частину – це складний та тривалий історичний процес, що був логічним проявом еволюції інтелекту та мислення давніх жителів. Людина звичайно ще не могла пояснити і осягнути суть процесів, що відбувались навколо неї, і тому поклонялася та обожествляла їх. Дуже рано у первісному суспільстві виник фетишизм – релігійне поклоніння матеріальним предметам-фетишам, яким приписуються надприродні властивості. Фетишами могли бути будь-які предмети: шкаралупа горіха, хвіст тварини, її зуби й кістки, а також певне знаряддя праці, дерево, камінь або спеціально виготовлений культовий предмет. До системи фетишистських вірувань входить звичай носіння амулетів (оберегів), які відіграють роль особистих надприродних захисників, а також віра у талісмани – предмети, що приносять щастя, удачу.

Іншою формою первісних вірувань є анімізм – віра в існування надприродних істот, що містяться в яких-небудь тілах (душі) або діють самостійно (духи). В основі анімізму є усвідомлення людиною специфіки свого внутрішнього духовного світу, який і дістав назву "душа", "дух". Виникають ідеї безсмертя душі й можливості її існування окремо від тіла, звідки випливає уявлення про потойбічне життя – у країні мертвих.

Тотемізм (від тотем) — одна з первісних форм вірувань, для якої характерна віра у спільне походження і кревну спорідненість між даною групою людей (родом, кланом) і певним видом тварин, рослин, рідше тим чи іншим предметом або явищем природи. Тотемами називали тварин, рослин, предмети, що їх люди вважали своїми родичами і в яких вбачали покровителів роду і племені, захисників й заступників, помічників у розв’язанні всіх конфліктів. Поклоніння, вшановування стосувалось не стільки тварин, рослин і предметів, скільки їх тотемних духів, і проявлялось через молитви, танці, табу, жертвоприношення, виготовлення зображення тотемів. Одним з проявів культу було уподібнення тотемові (одягання шкіри, пір’я, іклів тотемів, фізичне скалічення і т. д.). Тотемізм найтіснішим чином пов’язаний із родоплемінним устроєм; існує думка, що ця форма вірувань виникла як фантастичне відображення у свідомості людей родоплемінних стосунків, котрі ще перебувають у стані формування. Особливо яскраво ідея тотему проявилася у знахідках Кам’яної Могили. Крім великої кількості

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать