Українське державатворення

«Українське державоутворення»

Найдавніше життя на українських землях

Землю, де живе тепер український народлюди населяють з давніх-давен — багато тисяч років. Найдавніші люди жили збиранням диких рослин, плодів, ягід, грибів, звіроловством, рибальством. Оселилися головно в природних печерах та схованках.

Поступово осягнули виробництво знарядь праці. То були найпростіші ножі, зубила, скребла, виготовлені з кісток, дерева, каменю. Навчившись підтримувати і розводити вогонь, почали готувати гарячі страви, обігріватися, захищатися від хижих звірів.

Поступово перейшовши від збирання плодів і звіроловства до вирощування зернових культур та розведення худоби, люди навчилися зводити житло: напівземлянки, а згодом уже й наземні хати. Основним матеріалом для них правило дерево, якого було вдосталь.

Одомашнення диких тварин, таких, як корова, собака, кінь, зробили людину менш залежною від природи.

Давні люди з'єднувалися у племена,. Племена, що мали окремі території, відзначалися одне від одного звичаями, віруванням. Кожне плем'я мало свої особливості, і чим далі, то помітніші.

Племена складалися з родів. Рід - це велика родина, що жила на окремому дворищі; у відокремленій оселі. Рід мав спільне майно, вів своє господарство. Керували родами старійшини. В час військових дій, боротьби з нападниками рід виступав як окремий військовий загін, у складі племенного війська або у спілці з іншими родами.

Рід мав свої традиції: шанували пам'ять предків, обожнювали ліси, гаї, річки, окремі дерева, приносили їм,дарунки і жертви. Найголовнішими подіями в житті роду були народження дітей, весілля, прощання з покійниками. Особливо шанували покровителів роду — родові божества: Рід, Рожаниця Домовик та ін.

Безпосередні предки українців — давні слов'яни. До них належать також білоруси, росіяни, поляки, чехи, словаки та інші народи Європи.

Мова сучасних слов'янських народів вказує, що вони пішли з одного корення. Найвидатніші слова цих народів схожі. Скажімо, такі, як мати, брат, сестра, око, рука, перші числа — один, два, три тощо.

До слов'ян на нинішніх українських землях жили, змінюючи один одного, інші народи.

Так, давні греки завели свої колонії в Криму та узбережжі Чорного моря. Ті колонії існували окремими містами-республіками, які вели жвавий торг із місцевими народами. Культура і побут, організація війська і торгівля греків мала значний вплив на північних сусідів, зокрема і на наших предків.

Подальші переселення народів, рухи племен, війни призвели до того, що грецькі колонії зникли.

Сильний народ, відомий під ім'ям скіфів, запанував у степовій зоні України. Звідки з'явилися скіфи — невідомо. Скіфська держава (Скіфія) займала чималий простір. Скіфи поділялися па скіфів-землеробів, скіфів-скотарів і царських скі фів.

Скіфи — народ войовничий, проте вони досягли помітних успіхів у землеробстві, скотарстві та ремеслах. Весь час вели війни з сусідніми народами і державами. Врешті-решт, інші кочові племена — сармати, що прийшли з глибин Азії, потіснили скіфів.

Скіфи витворили оригінальну культуру, в якій поєднувалися власні досягнення з грецькими впливами. Під час розкопок скіфських курганів-могил, у яких ховали царів, винайдено велику кількість ужиткових предметів, прикрас, зорої тощо.

Якщо комусь доводилося бувати в Музеї історичних коштовностей у Києві, то увагу не могла не привернути скіфська золота шийна прикраса — пектораль. Значну цінність мають зображення на пекторалі, вони допомагають витлумачити вірування та побут скіфів. Крім пекторалі, в музеї є ще чимало інших скіфських речей: золотий посуд, прикраси.

Панування сарматів було коротшим, ніж скіфське. На зміну сарматам прийшли із прибалтійських земель готи. З прийняттям християнської віри воші створили свою власну абетку і писемність. Готи відрізнялися особливою войовничістю, добре опанували морську справу. З готської мови в українській залишилися такі слова, як князь, меч, шолом.

Держава готів упала під натиском чергового народу нападника — гунів, але й вони ненадовго затрималися на українських землях.

Отаким чином змінюючи один одного, різні народи творили свої державності на нашій землі. Треба зауважити, що один народ заступав інший не швидко, па те йшли десятки років, а то й століття. Нарешті настав час, коли на правобережжя Дніпра прийшли давні слов'яни.

ДАВНІ СЛОВ'ЯНИ

Наші далекі пращури жили великими родовими групами, на чолі яких стояла родоначальниця - мати або найстаріший в роді дід. Вони давали накази, хто і що мав робити, а за непослух карали різками. Найближчі роди об'єднувалася в племена. Їх очолювали старійшини, які скликаливійсько у похід, влаштовували суд над членами племінної общини, а як треба було порадитись, то збирали людей на віче.

Кожне плем'я мало, свої уявлення про Бога. Нашим предкам здавалося, що цілим світом правило багато богів. Найбільшою пошаною серед них користувалися: Перун — Бог грому і блискавок, Велес — Бог худоби і достатку, Дажбог - Бог сонця і багатства, Стрибог — Бог вітрів і бурі. Давні слов'яни вірили, що ліс населяють лісовики, озера, болота і річки — русалки і водяники, а на горищах хат Знайшли собі притулок домовики. В їх уяві ці дрібні божки-духи допомагали або шкодили людям.

З плином часу вздовж великих рік, зокрема. славного Дніпра-Славутича, виникають укріплені городища. їх заселяють племена

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать