Українці в діаспорі

План

Вступ. 2

1. Українська діаспора, що проживає на території колишніх радянських республік 4

2. Українці в Європі 8

Висновки. 15

Вступ

Культура українців за межами України. Проблема розвитку культур народів в іншоетнічному середовищі має важливе теоретичне і практичне значення. Не є винятком щодо цього українці, яких тільки в інших республіках колишнього СРСР налічується понад 6,8 млн. чоловік. Крім того, принаймні 2 млн. українців живуть у країнах зарубіжної Європи, Американського континенту і навіть в Австралії.

Чи існують між українцями різних країн спільні об'єднуючі риси? Адже вони мешкають не на одній території, належать до різних соціально-політичних утворень, далеко не завжди розмовляють однією мовою. Це питання допомагає розв'язати розроблена вітчизняною етнографією типологія етнічних спільностей. За нею українці, де б вони не були, становлять один етнос - спільність людей, що історично склалася на певній території, яка має спільні, відносно стабільні особливості мови, культури і психіки, а також свідомість своєї єдності (самосвідомість), зафіксовану в самоназві (етнонімі).

Поняття етносу (етнічної спільності) неоднозначне і надзвичайно широке: нація, або етносоціальний організм (населення України), етнічна, група, або етнікос (українці за її межами), етнографічна група, або субетнос (частина народу), - всі вони відрізняються між собою ступенем соціально-економічного розвитку та іншими ознаками. За цих умов найважливішого значення набуває етнічна самосвідомість: поки зберігається вона, існує народ. Саме за ознакою етнічної самосвідомості визначається національний склад населення більшості країн.

Не ототожнюючи українців різних країн у соціально-політичному плані, разом із тим не можна не помітити, що у них історично склалося багато спільних рис, які, однак, не залишаються незмінними: мова (принаймні у сфері сімейного побуту), окремі риси національної психології, певні особливості культури, етнічна самосвідомість, їх об'єднує прихильне ставлення до надбань своєї культури, прагнення зберегти їх і примножити, намагання зміцнювати зв'язки зі своєю прабатьківщиною. Свідченням цього, зокрема, є й величезна кількість топонімів, які пов'язані з Україною, їх можна зустріти на величезних просторах від Молдови до Далекого Сходу, в канадських провінціях і американських штатах.

1. Українська діаспора, що проживає на території колишніх радянських республік

Етнічні процеси серед українського населення за межами України визначаються низкою факторів. Вони залежать від соціально-політичного ладу країни, давності перебування в іншоетнічному середовищі, чисельності та характеру розселення (компактне чи дисперсне), ступеня урбанізації. Не останню роль відіграє близькість (етногенетична чи соціальна) культури контактуючих народів.

Передумови для інтенсифікації етнічних процесів створюються головним чином у містах. Цьому сприяє висока соціальна мобільність міського населення, його поліетнічна структура. У містах деяких зарубіжних країн, особливо американських, існує багато національних кварталів, виникнення яких пов'язане з намаганням етнічних груп зберегти себе, протиставити асиміляції.

Розглянемо етнічні групи українців, що живуть на території колишніх радянських республік.

Основна маса українського населення за межами України розміщується у Російській Федерації (Центрально-Чорноземний район, Північний Кавказ, Сибір, Далекий схід), а також у Казахстані та деяких територіях Закавказзя. Досить численне українське за походженням населення у суміжних районах Бєларусі та Молдови. В інших регіонах українців налічується порівняно мало.

З урахуванням особливостей формування українського населення за межами України їх поділяють на три групи.

1) Українці у смузі етнічних кордонів, що відзначаються давністю сумісного проживання з іншими народами (російсько-українська або українсько-молдавська етнічно мішані зони). Згідно із запропонованою вище типологією - це частина українського етносоціального організму. Етнічні процеси тут характеризуються винятковою складністю і багатогранністю, тривалою взаємодією, наслідком якої буває не досить чітка етнічна самосвідомість. Вирішальну роль при цьому відіграє фактор державності ("ми не українці, українці живуть в Україні").

2)"Аграрні" українці, які протягом короткого часу, особливо наприкінці XIX - на початку XX ст., сформували компактні етнічні масиви (Приуралля, Казахстан, Сибір, Далекий Схід тощо). Початковий період їх заселення характеризувався етнічною консолідацією. І в наш час вони відрізняються порівняно стійкою етнічною самосвідомістю.

3) Українці, які дисперсна розселені в іншонаціональних масивах, а також містах. Етнічні процеси серед них особливо інтенсивні.

Етнічним процесам серед українців у смузі українсько-російського пограниччя - на території Курської, Воронезької, Бєлгородської, Ростовської областей, Краснодарського краю, а також північно-східних областей України - притаманне формування багатьох спільних рис із культурою російського населення і водночас збереження окремих особливостей, властивих українцям. Ці процеси зумовлені етногенетичною близькістю обох народів, їхньою безпосередньою культурно-побутовою взаємодією протягом століть. Зокрема, під впливом українців у російських селищах Курщини та Воронежчини поширився східноукраїнський комплекс житла - його обмазка і