Исторія українського друкарства

КОНТРОЛЬНАЯ РАБОТА

по предмету «Исторія українського друкарства»

Студент ВПФ факультета

гр. ЗТ-81-1 (І курс)

__________ Корж А.Н.

«____ » __________ 19 г.

Викладач

_________ Шерстюк В.

НТУУ (КПИ)

План

1. Історія друкарства на початку до XVII ст. (середньовічче):

1.1. Період між часом Гутенберга і винаходом литографії (кінець XVIII ст.);

2. Усторія українського друкарства (що спонукало розцвіт і занепад українського друкарства):

2.1. Видання Львівської, Острізьської, Київо-Печерської друкарені;

3. Розвиток поліграфічних технологій:

4. Промислова революція і розвиток друкарства;

4. Сучасний стан поліграфічного виробництва, який я побачив на виставці “Полиграфия ’98”.

Коли зародилося людство, у нього, у процесі розвитку, з’явилася потрібність в інформації. У кам’яний період інформацію передавали малюнками на скелях або вигуками та жестами. Розвиваючись фізично та духовно, людина потребувала більше інформації для спілкування. З’являлися письмена. Людство залишало слід про своє існування своїм нащадкам в рукописному вигляді спочатку красками на корі, листях дерев, які використовували замість паперу. Потім, коли з’являється папір, на папері. Минають століття, людство розмножується по усіх континентах земної кулі. З’являються народності, які мають свою культуру, мову. Десь на земній кулі йдуть війни по багато років, і розвиток у них на нижчому рівні. А десь мир і спокій, і цьому народові ніхто не заважає в його розвитку. Цей народ збагачує свою культуру, розвиває свою промислову діяльність і йому є що залишити своїм нащадкам.

За багато століть було залишино багато рукописного, а коли з’являються друкарські машини, і друкарського матеріалу, за допомогою якого в наш час можна зробити висновки про існування різніх народностей, їх мову, культуру, про зліти і падіння в їхньому розвитку, про винаходи, за допомогою яких інформація у різних напрямках розвику дійшла до наших часів.

Багато людей працювало над створенням книгодрукарства. І тількі єдиній людині вдалося зібрати до купи всі винаходи, які були відкриті і використовувалися раніше. Цією людиною був Іоганн Гутенберг. Гутенберг вперше механізував друкарській процес. Другим нововведенням, яке вніс німецький винахідник в книжкове діло, була словолитна форма. Це не складний пристрій, за допомогою якого відливаються літери. Така мідна формочка получила назву матриці. Словолитна техніка Гутенберга та Шеффера (учня Гутенберга) благополучно проіснувала до середини XIX століття, коли з’явилися словолитні машини. Але технічні основи процеса виготовлення шрифта залишилися незмінним.

В історії людства винахід Гутенберга мав колосальне значення як один з важливих факторів розвитку науки і культури.

Ще при житті Гутенберга друкарський станок почав мандрувати по Європі. В 1461 р. відкриваються друкарні в німецьких городах Бамберге і Страсбурзі. Через чотирі роки учні Гутенберга — К.Свейпгейм та А.Паннарти — знайомлять з мистецтвом книгодрукарства італійців.

У 1468 році початок книгодрукарства в Чехії та Швейцарії, в 1469 р. — в Нідерландах, в 1470 — во Франції, в 1473 — у Венгрії, в 1474 — в Іспанії, в 1476 — в Польщі, в 1490 р. — в Турції.

За п’ятьдесять років було відкрито 1099 друкарень, видававших у загальній складності біля десяти мільйонів примірників друкарських книг. В кінці XV століття виходить з друку перша слов’янська книга “Служебник”, набрана стародавним шрифтом — глаголицею.

У 1491 р. друкар Швайполь Фіоль (помер 1525 р.) випускає з друку у Кракові перше видання, набране кириліцею. Цей шрифт довгий час широко використовувався і в нашій країні. В цей час Швайполь Фіоль друкує “Октоих”, “Часослов”, “Триодь постная”, “Триодь цветная”.

Другим друкарем, видававшим книги кириліцею, був чорногорський чернець Макарій, видавший в 1493-1495 рр. в місті Цетин’є “Октоих”, “Псалтырь”, “Молитвенник” та “Триодь цветная”. На початку XVI століття Макарій виїздить до Румунії і в 1508 році засновує в країні першу друкарню.

Кілько років потому виходять в світ перші книги білоруса Франциска Скоріни (помер 1552 р.). В 1517 р. Скоріна засновує в Празі друкарню, 6 серпня з друку виходить слав’янський “Псалтырь”, який був призначений дітям. З випуском “Псалтыря” Франциск Скоріна починає видання повної Біблії в перекладі на просту білоруську мову. Випускає він її по частинах, невеликими книжками, добре ілюстрованими виданнями (1517-1519 р.р.). В 1525 р. (березні) вийшов з друку “Апостол”, який був надрукований вже на теріторії нашої країни. На тій же друкарні була надрукована “Малая подорожняя книжка” — карманне видання, набране дрібним, але чітким шрифтом.

У середині XVI століття друкарні почали з’являтися в Москві. В 1553 році за наказом царя Івана Грозного почала будуватися друкарня на чолі з друкарем Іваном Хведоровичем. 19 квітня 1563 р. Федоров разом з Петром Мстиславцем розпочав у Москві друкувати “Апостола”, який вийшов у світ 1 березня 1564 р. на 6+261 листів. 2 вересня 1565 р. Хведорович розпочав разом з Петром Мстиславцем друкувати “Часовника”, який був закінченний 29 жовтня 1565 р. на 172 листах. На початку 1566 р. Іван Хведорович з Петром Мстиславцем біжить від прислідувань під покровительство гетьмана Ходкевича, який відправляє їх до свого родинного міста Заблудов. В 1566 р. Федоров та Мстиславць заснову

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать