Сучасне соціально-економічне становище Ісландії

Сучасне соціально-економічне становище Ісландії

Зміст

Вступ

1. Соціально-економічне становище Ісландії

2. Фінансова криза Ісландії 2008-2009 років

3. Ісландія відвернула можливість національного дефолту

4. Допомога Росії для Ісландії

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Актуальність теми. Ісландія — острівна держава, що знаходиться у північній частині Атлантичного океану (до північно-заходу від Великобританії). Територія держави складається з острова Ісландія і невеликих острівків біля нього. Назва країни означає «Льодяна країна». Триває стійкий технологічний розвиток рибальської галузі, незважаючи на скорочення рибних ресурсів. Фінансова криза в Ісландії 2008 - 2009 року - економічна криза в Ісландії, що був викликаний крахом трьох головних банків країни через труднощі в рефінансуванні їхніх короткострокових боргів і перетікання внесків у Великобританію. Щодо розміру економіки країни, криза 2008-2009 року в Ісландії - сама більша в історії економічна катастрофа в масштабах однієї держави.

Допомога Росії для Ісландії - що це - безглузда щедрість або далекоглядний геополітичний крок? І взагалі, 4 мільярди євро - це багато або мало? Доля Ісландії до недавніх пор росіян не хвилювала зовсім.

Мета роботи – розглянути особливості економіки Ісландії, вплив фінансової кризи 2008-2009 років на економіку держави, розглянути причини надання Росією кредиту для Ісландії.

Об’єкт дослідження – соціально-економічне становище Ісландії, особливо у 2008-2009 роки.

1. Соціально-економічне становище Ісландії

Раніше Ісландія була практично країною монокультурного господарства — основним джерелом доходів були рибальство й рибообробка (32% промисловості в 2001-му році).[1]

Органи контролю за біоресурсами, опираючись на постійний моніторинг морських акваторій, визначають квоти на вилов риби. Розподіляються вони через аукціони без втручання держави. Тверда конкуренція привела до зниження числа власників квот і значної концентрації капіталу, завдяки чому ісландські рибалки конкурентоспроможні на світовому ринку. Продуктивність на одного рибалку становить в Ісландії більше 200 т у рік, у той час як у наступної за нею Норвегії - 60 т, а в країнах ЄС - 30 т.

Уряд Ісландії оголосив про масштабну програму по будівництву алюмінієвих заводів. Також активно розвиваються біотехнології, туризм, банківський бізнес, інформаційні технології.[2] За структурою зайнятості Ісландія виглядає як промислово розвинена країна: у сільському господарстві 7,8 %, у промисловості 22,6 %, а в сфері послуг 69,6 %. ВВП склав в 2003 близько 9,5 млрд дол. США (36320 дол. США на душу населення).

Основна продукція - головним чином оселедець і тріска: морожена, солона (оселедець) і сушена риба, риб'ячий жир і рибне борошно.

Другим стовпом національного багатства є гідроенергія, запаси якої обчислюються в 30 млрд кВт/рік, а запаси геотермальної оцінюються в 1,5 млн Гвт/рік щорічно. Використовується тільки 1/8 енергопотенціалу рік. Виробництво електроенергії в 2001 8,02 млрд кВт (28 тис. кВт - 3-є місце у світі по споживанню на душу населення). Зроблено на ГЕС 16,7% енергії, геотермальної - 55,4%, а на імпортних нафті й вугіллі - 28%. 3/4 населення живе в будинках, що обігріваються геотермальними водами.

Ісландці прагнуть диверсифікувати на основі енергетики свою промисловість, у якій зайняте 1/3 населення. Головне промислове виробництво - алюмінієвий комбінат, що працює на місцевій електроенергії й імпортованій сировині.

Є багато дрібних судноверфей і судноремонтних підприємств, що обслуговують рибальський флот. Для внутрішнього ринку виробляється ряд товарів харчової, швейної, меблевої, електротехнічної промисловості й будівельних матеріалів. Країна бере участь у процесах глобалізації за допомогою інформаційних технологій, що належать до нової економіки: дизайнові й по виробництву програмного забезпечення. Ісландці прагнуть розвивати альтернативні джерела енергії, ведуться НИОКР по виробництву водневого палива шляхом електролізу води. Уряд субсидіює проект використання гідрогенної енергії за участю закордонних компаній. Протягом 20 років уряд має намір перевести автотранспорт і рибальський флот на так звані паливні елементи шляхом одержання з водню й вуглекислого газу метанолу, що може поширюватися через існуючу мережу авто-заправлень.

Сільське господарство орієнтується винятково на м’ясо-хутряне вівчарство й молочне тваринництво. Сільськогосподарські землі становлять 23% території (2,3 млн. га) і використовуються під луги й пасовища. На оброблюваних 1 тис. га вирощують кормові трави й картоплю. Значні успіхи в розвитку парникового господарства (на півдні острова) на базі використання термальних джерел. Країна забезпечує себе м'ясом, свіжими овочами й молочними продуктами, але імпортує зернові й інші види продовольства. Держава надає підтримку 6 тис. ферм, виділяючи субсидії й обмежуючи імпорт.

У транспортній системі провідну роль грає судноплавство - 1,2 тис. судів загальною водотоннажністю 233 тис. т, з них: торговельний флот - 40 судів тоннажем 10 тис. реєстрових тонн, 1 тис. траулерів і інших рибальських судів - 200 тис. т. Внутрішні перевезення здійснюються авто- і авіатранспортом, каботажними судами. Залізниць немає. Довжина автомобільних доріг 13 тис. км, з них із т

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать