История СССР и Украины в 1953 - 1964 гг.

Визначте та охарактеризуйте основні тенденції в соціально-економічному розвитку та суспільно-політичному житті СРСР у 1953 – 1964 рр.. Визначте особливості цих процесів в Україні.

11-ий клас.

Корюкалов Михайло Володимирович.

Український гуманітарний ліцей при

Київському Національному Університеті

імені Тараса Шевченка.

СРСР та Україна протягом 1953 – 1964 рр.

Назва періоду :

¨ ” хрущовський період (десятиріччя)” – від імені 1-го секретаря Комуністичної

партії СРСР, а з 1958 р. і Голови Ради Міністрів СРСР М. С. Хрущова ;

¨ “відлига” – від назви повісті Іллі Еренбурга, що була надрукована у травневому номері журналу “Прапор” за 1954 р., яка (назва) символізувала про переміни в політичному та соціальному житті держави (найпоширеніша назва) – але власне період “відлиги” закінчився на самому початку 60-тих років;

¨ найбільш правильною з точки зору історії є назва “1953 – 1964 роки” .

Причини “відлиги” :

(“відлига” – лібералізація в усіх сферах життя у СРСР.)

1) найголовніша причина – смерть Сталіна (05. 03. 1953 р.), що призвело до :

2) приходу до керівництва у партії М. С. Хрущова у вересні 1953 р. ;

3) часткова зміна суспільної свідомості у народу – еволюція в бік часткової демократизації суспільних відносин.

Передумови “відлиги” :

1) 29-річне перебування Й. Сталіна на посаді Генерального Секретаря Комуністичної партії СРСР (далі – КПРС);

2) Репресії, терор проти населення, голодомори, страх людей перед режимом ;

3) Боротьба за владу в партії і в державі між Г. Маленковим (Головою Ради Міністрів СРСР), Л. Берією (головою служби внутрішніх справ та безпеки) і М. Хрущовим (1-им секретарем Московського обкому партії) у 1953 р. та перемога М. Хрущова у цій боротьбі.

Основні тенденції періоду.

З приходом до влади М. Хрущова у СРСР відбувається демократизація, АЛЕ часткова, поверхнева, непослідовна. По суті, монополію на владу мала КПРС, змінився лише її лідер, тобто, в даному випадку про повну демократизацію говорити не можна, бо основні риси режиму зберігались.

Я почну з основних тенденцій суспільно-політичного життя (далі – СПЖ), бо в тоталітарній державі з відсутністю ринкової економіки визначальними факторами стають явища і зміни, що стосуються СПЖ.

Примітка : до СПЖ я віднесу культурне життя народу і міжнародну політику, бо в іншому випадку їх доведеться обинути – але класично ці сфери людської і державної діяльності до СПЖ не відносяться.

Основні тенденції суспільно-політичного життя :

1. Десталінізація :

1) розвінчання культу особи Сталіна – почалось з 25 лютого 1956 року ( ХХ з’їзд КПРС), коли М. С. Хрущов виступив із секретною доповіддю “Про культ особи Сталіна та його наслідки”, в якій викрив сталінські злочини, оприлюднив відомості про те, як діяла репресивна система. Доповідь була виголошена лише перед радянськими апаратниками, в той час як на з’їзді були присутні й іноземні учасники. ПОЗИТИВНЕ : Доповідь поклала дорогу керованій десталінізації, мала ефект вибуху. Хрущов повідомив про існування заповіту Леніна, звинуватив Сталіна у відході від ленінських ідей, поразках преших місяців війни з Німеччиною, викрив сталінські злочини (“справу лікарів”, мінгрельську справу”, “ленінградську справу”, конфлікт з Тіто і т. д.). НЕГАТИВНЕ : а)інформація була неповна; б) особиста участь у репресіях нинішнього керівництва не розкрита; в)звинувачував Сталіна, Берію, Єжова, Ягоду, а сучасних апаратників називав “вірними ленінцями”; г)спроба скрити доповідь від народу і зарубіжжя; д)Хрущов схвальноговорив про внесок Сталіна у побудову соціалізму.

Розвінчання культу особи продовжилось й далі. 28. 03. 1956 – стаття у “Правді” : “Чому культ особи чужий для духу марксизму-ленінізму”. 30. 06. 1956 – Постанова ЦК КПРС “Про подолання культу особи та його наслідків”. Критика культу особи продовжилась на ХХІ (1959) та ХХІІ (1961) з’їздах партії. Тіло Сталіна винесли з мавзолею і перепоховали на Червоній площі під стіною Кремля.

Але у партії і в народі був опір десталінізації : демонстрація студентів у Тбілісі в жовтні 1956 на захист Сталіна – розстріляна військами; сформувалась група “сталіністів” – Молотов, Каганович, Маленков, згодом Шепілов – організували спробу скинення Хрущова з посади 1-го секретаря ЦК КПРС, були виведені з партії.

2) припинення репресій, реабілітація, ліквідація ГУТАБу – 27. 03. 1953 – Верховна Рада СРСР оголосила амністію для усіх ув’язнених на термін до 5 років. ПОЗИТИВНЕ – ув’язнені за політичні злочини (термін перевищував 5 років) почали здійснювати заворушення у таборах : у Кімгірі, Воркуті, Ігарці – що призвело до реабілітації та звільнення й політичних в’язнів. НЕГАТИВНЕ – на волю вийшли біля 900 тис. кримінальних злочинців, що погіршили криміногенну ситуацію, особливо у великих містах.

Після арешту Берії почався перегляд справ політв’язнів. Реабілітовано колишніх партійних і державних діячів, військових : Бубнова, Постишева, Рудзутака, Чубаря, Блюхера, Єгорова, Тухачевського, Якіра, Уборевича, інших, але мільйони звичайних радянських людей не були реабілітовані. Всі політв’язні, що залишились в живих, в

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать