Політичний портрет Ф.Д. Рузвельта

Зміст

Вступ

1. Формування характеру Рузвельта та його перші кроки в політиці

2. Характеристика основних засад внутрішньополітичної діяльності Ф.Д. Рузвельта на посадах губернатора і президента США

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Один з біографів Рузвельта, Роберт Шервуд, цитуючи Томаса Карлейля, писав: "У дні миру і процвітання американці мало замислюються про людину, що знаходиться в Білому Домі, тому що звикли справлятися зі своїми справами самі. Але коли обставини приймають несприятливий оборот, вони, як і всі інші люди, шукають лідера, з впевненістю, що він з'явиться „в будь-який час, коли ми будемо в ньому бідувати". У 1929 - 1933 роках американський народ постійно питав: "Де він?"

Таким лідером, героєм, по класифікації Карлейля, став Франклін Делано Рузвельт. Сьогоднішнє звертання до Рузвельта - це не тільки данина поваги великій людині. Стан України, кинутої в море змін і пливучої в ньому майже без керма і вітрил, змушує нас шукати аналогій, що підходять.

Однак, які б ні були передумови для здійснення стрибка і виходу з колапсу, історичний досвід показує, що жоден прорив не відбувався без предводительства вождя.

Америці "поталанило", Рузвельт з'явився на політичній сцені точно тоді, коли всі необхідні обставини збіглися. До однієї крапки простору-часу стяглися найвищий зліт рузвельтівського інтелекту і волі і загальний пошук героя, здатного очолити країну, повести її до реформ рішуче, але з найтоншим почуттям єдності з народом, з урахуванням його згоди на одні і його неготовності до інших мір, у чому, власне, і складається демократичне лідерство.

1. Формування характеру Рузвельта та його перші кроки в політиці

Майбутній президент народився в 1882 році. Він був здоровий тілом і душею найвищою мірою й у вищому змісті цих слів. Лікарський висновок, даний у 1936 році, перед черговими президентськими виборами, говорив: "Це людина могутнього здоров'я, вищого, непроникного розуму, надзвичайно гнучкого і нещадного інтелекту". Довголітній співробітник ФДР (так, між собою, звали Рузвельта його близькі друзі і соратники), Розенман, так писав про непохитний демократизм свого патрона: "Його лібералізм народився разом з ним, він лежав у душі і серці цієї людини, у його діючій любові до людей, у його власній вірі в соціальну справедливість, у його ненависті до жадібності, експлуатації слабких, у його презирстві до нахаб і нахаб, будь то Гітлер чи власник підприємства, що експлуатує дитячу працю". Безумовно, натура Рузвельта була сприйнятлива до демократичних цінностей, але варто додати, що і традиції родини зіграли значну роль у формуванні його характеру.

Незважаючи на багатство батьків і аристократичне, по американських мірках, походження Рузвельтів (їхній предок висадився в Новому Амстердамі на початку 40-х років XVII століття, усього через двадцять з невеликим років після прибуття в Нову Англію батьків-пілігримів на знаменитому "Мейфлауері", а його нащадки, вірні протестантським принципам праці, невпинно вели прибуткові справи), Франклін виховувався в звичці до постійної роботи. В університетському курсовому творі він з прихованою гордістю щирого сина третього стану писав: "Основна причина працездатності Рузвельтів - їхній демократичний дух. Вони ніколи не думали, що, народившись у заможній родині, можуть засунути руки в кишені і насолоджуватися життям. Навпроти, вони вважали, що не будуть мати виправдань, якщо не виконають свій борг перед суспільством. Ця думка нав’язувалась їм з раннього дитинства, і Рузвельты завжди виявлялися гарними громадянами".

Видно, клан був і справді могутній, тому що дав двох президентів Сполучених Штатів, і настільки привабливий, що в ньому Франклін знайшов собі наречену: у 1905 році, 23-х років він одружився на племінниці Теодора Рузвельта, Елеонор, але ніякого розрахунку тут не було, це була жагуча, романтична любов.

Гарвардська освіта відточила і зміцнила коло ідей і переконань Франкліна, природним образом привела його в демократичну партію, а близькість до президента Т. Рузвельтові допомогла перебороти первісні ступіні політичного сходження. Він активно бере участь у виборчій кампанії Вільсона і після його перемоги в 1912 році стає заступником морського міністра. (Цікавий збіг: Т. Рузвельт теж був заступником морського міністра, обоє Рузвельта перейшли в Білий Дім з будинку губернатора штату Нью-Йорк)

Поразка демократичної партії на виборах 1920 року, а головне, несподівана тяжка хвороба перервали кар'єру Франкліна. Узимку 1921 року він двічі підряд попадає в крижану воду: спочатку падає з яхти, а потім, буквально через кілька днів, після гасіння лісової пожежі, викупавшись в озері, біжить додому в мокрій білизні. Такого жорстокого іспиту не зміг витримати навіть залізний організм Рузвельта, він занедужав, недуга швидко прогресувала, перестали рухатися ноги, до пояса стало нерухомим тіло, усе випадало з рук. У 39 років його вразив поліомієліт.

Тут у всій силі проявилися сталева воля і непохитний характер Рузвельта. Почалися багатогодинні тренування, гімнастика в кріслі змінювалася плаванням, плавання - вправами на турніку і брусах. Через кілька місяців він уже стояв самостійно, без підтримки. І весь цей час його ніхто не бачив у пригнобленому стані духу. Його обличчя - на людях, принаймні, не залишала широка "американська" посміш