Формування людини сучасного фізичного типу

План

1. Загальна характеристика процесу формування Homo sapiens'a

2. Африка

3. Європа

4. Азія

5. Фізичний тип людей верхнього палеоліту (неоантропів)

1. Загальна характеристика процесу формування Homo sapiens'a

Удосконалення фізичного типу представників роду Homo відбувалося протягом четвертинного періоду (розпочався приблизно 2 мільйони років тому). В цей час тривало загальне похолодання, що розпочалося ще у третинному періоді. Різкі зміни природно-кліматичних умов супроводжувалися, з одного боку, наступами льодовиків у північних широтах Європи, Азії й Америки, а з іншого - їхніми відступами, тобто міжльодовиковими періодами. Під час найбільшого зледеніння, датованого приблизно 100 - 250 тисячами років тому, потужний шар суцільної криги вкривав майже.30 % поверхні земної кулі, опустившись у Східній Європі до широти сучасного Дніпродзержинська. Згідно з найпоширенішою схемою зледенінь розрізняються чотири послідовні льодовикові епохи, виділені у Швейцарських Альпах: Гюнц, Міндель, Рисе, Вюрм. Коли льодовик наступав, у прилеглих до нього зонах утворювалися заболочені рівнини й тундри, а на південь від кригового фронту-холодні ліси й лісостепи. В помірних широтах Європи та Азії з'являлися арктичні тварини: мамонти, шерстисті носороги, північні олені, печерні ведмеді та інші, а в тропічних районах Африки й Азії спостерігалася аридизація клімату.

Неодноразові зміни природних умов наприкінці третинного і протягом четвертинного періодів відігравали важливу роль у процесі вдосконалення фізичної будови первісних людей, прискоренні їхнього соціального й культурного розвитку. Залежно від еволюції знарядь праці в археології вживається така періодизація раннього палеоліту, тобто давньокам'яного віку: олдувайська епоха (приблизно 1,5 - 2,5 мільйона років тому), ашельська епоха (від 150 тисяч до 1,5 мільйона років тому), мустьєрська епоха (35-40 - 150 тисяч років тому). Іноді останню називають ще середнім палеолітом.

Якщо творцями олдувайської культури були габіліси, то ангельську культуру пов'язують з архантропами ( найдавнішими людьми), віднесеними до виду Homo erectus - людина прямоходяча (виділений Б. Кембеллом у 1962 p.). Цей вид включав східно-африканських архантропів, кісткові рештки котрих виявлені в Танзанії, Кенії, Ефіопії; атлантропів, що мешкали на території Північної Африки (Алжир, Марокко); деяких ранніх гомінідів Європи; пітекантропів Індонезії, синантропів Китаю та близькі до них форми.

У порівнянні з габілісами архантропи характеризувалися значно більшими розмірами тіла (середній зріст особин чоловічої статі - 160-170 см і вище) й об'ємом мозку, індивідуальні варіації котрого становили 727-1225 см3 (середнє значення - 1029 см3). Коефіцієнт церебралізації трохи нижчий, ніж у сучасних людей, - 2-2,2. Череп масивний, із спадистим лобом, сильно розвинутими надочним валиком і потиличним рельєфом, прогнатним обличчям із плоскими носовими кістками й важкою нижньою щелепою з великими зубами (підборідковий виступ відсутній).

Визначальною рисою ангельської культури, створеної архантропами, є поширення кам'яного рубила із двобічною оббивкою (рис.1) та деяких інших форм знарядь (також кам'яних): кліверів - сокироподібних рубил із прямим чи вигнутим лезом, скребел, скребків, свердел тощо. На деяких ашельських пам'ятках виявлені й залишки дерев'яних знарядь. На цій підставі висловлювалося припущення про існування в пітекантропів "бамбукової культури". Проводячи стадний спосіб життя, архантропи займалися полюванням і збиральництвом. Вірогідно, в них уже з'явилися зачатки мови.

Приблизно 250-300 тисяч років тому на історичну арену вийшли й широко розселилися в різних регіонах Старого Світу палеоантропа ( давні люди). За об'ємом мозку вони не поступалися сучасним людям, хоч ще й зберігали у своїй фізичній будові чимало архаїчних рис (морфологічні типи різних груп палеоантропів описуватимуться далі).

Із палеоантропами пов'язують завершальні етапи ашельської культури й мустьєрську епоху, яка ознаменувалася подальшим розвитком техніки виготовлення кам'яних знарядь (лише на території Франції їх відомо не менше 60 типів - гостроконечники, скребла, проколки та ін.). Основу життєдіяльності колективів палеоантропів становило полювання на великих звірів: мамонтів, печерних ведмедів, носорогів, гірських цапів. Ці люди вже вміли будувати довгочасні житла. Значно ускладнилося їхнє соціальне життя. Так, деякі науковці вважають, що саме в епоху мустьє почало формуватися родове суспільство, зародилися найдавніші релігійні уявлення, пов'язані з культом печерного ведмедя, появою поховальних обрядів тощо; уперше виявилася свідома турбота про немічних одноплемінників.

Сукупність цих фактів і результати новітніх досліджень, які засвідчили високий рівень фізичної організації палеоантропів, спонукали до перегляду їхнього місця в системі гомінідів. Ще порівняно недавно палеоантропів відносили до окремого біологічного виду - неандертальської людини (Ноmо neanderthalensis), уважаючи, що більшість із них не мали прямого відношення до виникнення людини сучасного фізичного типу. Тепер же більшість учених розглядають їх як підвид виду Homo sapiens - людини розумної неандертальської (Н. sapiens neanderthalensis), котра є проміжною "ланкою" між архантропами й неоантропами (останні з'явилися приблизно 35-40 тисяч років тому).

Да

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать