Велика грецька колонізація

Зміст

Вступ

Розділ 1. Загальні причини колонізації

Розділ 2. Основні напрямки Грецької колонізації

Розділ 3. Класова боротьба в колоніях

Розділ 4. Грецькі колонії Північного Причорномор ’ я

Висновок

Використана література

Вступ

Актуальність. У VIII-VI ст. до н. е. перенаселення Греції і гостра нестача землі зумовили колонізацію та утворення грецьких міст-колоній на берегах Мармурового, Чорного та Егейського морів, на південному узбережжі Апеннінського півострова, в Сицилії та Північній Африці. Велика грецька колонізація була у різних місцях і на різних хронологічних етапах обумовлена різними причинами: війнами, внутрішніми політичними поразками певних груп населення, пошуком ринків збуту виробів розвинутого грецького ремісництва, а також джерел отримання сировини, зокрема металів, заліза, міді, олова, свинцю, золота, срібла тощо. Проте найголовніша причина масової колонізації VI ст. до н.е. полягала в стрімкому зростанні кількості населення, що примушувало жителів окремих полісів і навіть цілих регіонів шукати вільні землі.

Грецька колонізація актуальна, тому що відіграла суттєву роль як в історичному житті самих греків, так і в житті племен і народів, з якими в результаті колонізації греки прийшли в безпосереднє і тривале зіткнення.

Мета. Метою великої грецької колонізації був пошук нових земель через стрімке зростання кількості населення та загрозу голоду і боргового рабства, але була й інша причина масових від'їздів за море: боротьба між демосом та аристократією. Якщо програвав демос, то його ватажки, побоюючись помсти, рятувалися втечею. Якщо ж демос перемагав, то за своє життя боялися знатні люди. Також слово "колонізація" не повинне вводити нас в оману. Греки не приходили з метою завоювати місцеві племена, та і не мали достатніх сил для цього. Їхні стосунки з місцевим населенням були зазвичай мирними і взаємовигідними.

Завдання. Головне завдання, яке стояло перед колоністами це була ліквідація перенаселення континентальної Греції, і цим самим вони хотіли значно збільшити обсяг торгівлі та створити передумови для панування грецьких торговців у Середземномор'ї, а також розширити сферу поширення грецької культури. Більшість колоністів складали, як правило, збіднілі і малоземельні громадяни, молодші сини сімейств, переможені на політичній арені, а також жителі інших полісів. Колоністи, які брали участь у виведенні нової колонії, повинні були автоматично отримати землю для обробки і громадянство в новому полісі. Вважається, що всього за час колонізації було виведено кілька сотень колоній, загальне населення яких становило 1,5 - 2 мільйони людей.

Розділ 1. Загальні причини колонізації

У VIII-VI ст. до н. е. одержує широкий розвиток грецька колонізація. Виникнення поселень грецьких колоністів у країнах Середземномор'я відіграло суттєву роль в історичному житті самих греків і в житті племен і народів, з якими в результаті колонізації греки прийшли в безпосереднє і тривале зіткнення.

Основні причини колонізації кореняться в загальному ході історичного розвитку грецького суспільства. Панування родової аристократії, концентрація земельних володінь в її руках, процес обезземелення і поневолення вільної бідноти змушували останню до еміграції.

Для тих, хто зазнавав поразки у внутрішній боротьбі, часто не залишалося іншого виходу, як назавжди покинути свою батьківщину і заснувати нове поселення. У ряді випадків у таке становище потрапляли демократичні елементи: біднота, дрібні і середні землевласники, ремісники, праця яких починала витіснятися працею рабів, і навіть багаті – противники уряду який утвердився. Батьківщину покидали і переможені аристократи, нерідко зі своїми прихильниками та родичами. Надалі, з розвитком колонізації і розширенням морської торгівлі, ініціативу у створенні нових поселень часто беруть на себе найбільш підприємливі представники торговельно-ремісничих кіл міського населення, а нерідко і самі рабовласницькі держави.

Характеризуючи причини цієї еміграції, Маркс писав: "У стародавніх державах, у Греції і Римі, примусова еміграція, яка приймала форму періодичного устрою колоній, становила постійну ланку в суспільному ланцюзі. Недостатній розвиток продуктивних сил ставив громадян у залежність від певного кількісного співвідношення, якого не можна було порушувати. Тому єдиним виходом з положення була примусова еміграція ".

Основна відмінність ранніх грецьких колоній від колоній фінікійських полягало в тому, що грецькі колонії спочатку володіли всіма рисами землеробських поселень, що мали торговельні зв'язки лише зі своїми метрополіями, тоді як фінікійські представляли собою найчастіше торговельні факторії. Землеробськими поселеннями були колонії, засновані в VIII ст. до н. е.. Грецькі поселення, що виникли приблизно у той же час на узбережжях Південної Італії і Сицилії, що славилися своєю родючістю, також носили землеробський характер.

Зброю та інші металеві вироби, тканини, художній посуд, оливкову олію, вино – все це грецькі колоністи, принаймні спочатку, отримували від своїх метрополій. У свою чергу колонії вивозили в метрополії надлишки своєї сільськогосподарської продукції

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать