Російська революція 1917 років

Міністерство освіти і науки України

Реферат

на тему:

«Російська революція 1917 р.»

Виконав учень

Групи 13-А БХ

ТВПУ №4

Ім.. Михайла Паращука

Гиренко Михайло

Тернопіль 2010р.

ВСТУП

Революція 1917 року - одна з найважливіших подій російської історії.

Був повністю поламав існував століттями лад, встановиласярадянська влада і вироблена небачену ніде раніше націоналізаціясуспільної власності.

Тема революції 1917 року актуальна і зараз, коли післясімдесятирічного існування розвалився радянський лад і в країніпочався розвиток капіталізму. Зрозумівши причину революції 1917 року,усвідомивши причину того, чому країна пішла по шляху соціалізму, а некапіталізму, ми зможемо краще орієнтуватися в нинішній обстановці,коли держава стала на капіталістичний шлях розвитку, чи зможемо,може бути, усунути деякі проблеми російської соціально -економічного життя, які існували тоді, і стали актуальнізараз.

Протягом багатьох років революція 1917 року розглядалася під кутоммарксистсько-ленінського вчення. Зараз, коли йде переосмислення всієїісторії ХХ століття дуже важливо об'єктивно й неупереджено виявитипричини цієї історичної події. Тільки простеживши всі об'єктивніпередумови до Жовтневої революції 1917 року, можна будувати якісьабо узагальнення і теорії, що пояснюють те, що сталося.

Метою даної роботи є знаходження об'єктивних причинжовтневої революції 1917 року та з'ясування обставин, за якимибуржуазія не змогла взяти владу у свої руки, а втратила її.

РОСІЯ до ХХ Століття

РОСІЯ НА МЕЖІ СТОЛІТЬ

Кінець XIX століття приніс багато змін у соціально-економічнужиття Росії. У результаті реформ, проведених за Олександра II і

Олександра III, були створені об'єктивні передумови для переходу відфеодальної суспільно-економічної до капіталістичної.

Знищеннякріпосного права призвело до часткового переселення селян у місто,що сприяло створенню ринку найманої робочої сили, необхідноїдля розвитку капіталістичного виробництва.

При Олександрі III, розуміють необхідність розвитку важкоїпромисловості, відбувалося інвестування промисловості, як за рахунокдержави, так і за допомогою іноземного капіталу. Держава,яка отримувала гроші за рахунок викупних платежів, що селянивиплачували після реформи 1861 року, переважно інвестувало їху промисловість. Таким чином, відбувалося своєріднеперерозподіл капіталу з аграрного сектора в індустріальний.

Іноземний капітал також сприяв розвитку промисловості.

Існує поширена думка, що іноземний капітал єпевним гальмом для розвитку держави, але цей поглядряд односторонніх. Іноземний капітал дійсно надаєвідомі перешкоди розвитку економіки, пов'язані з необхідністювивезення частини доходу за кордон, крім того, відбувається зростання зовнішньогодержавного боргу, але сприятливий вплив, який він надаєна розвиток промисловості набагато перевершує ці негативнівпливу. Інвестування промисловості призводить до зростаннявиробництва, впровадження нових технологій, і, отже,здешевлення продукції. Завдяки цим факторам, товари стаютьконкурентноздатними як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках, щопризводить до відчутного притоку грошових коштів з-за кордону, якічерез деякий час не тільки покривають вивіз певної частини доходуза кордон, але також до можливості оплати зовнішнього боргу.

Сприятливий вплив іноземного капіталу на економічний розвитокдержави ми можемо спостерігати на прикладі Англії XVI-XVII століть, дедосить у великих кількостях використовувався голландський капітал. Наслідком цих двох чинників, необхідних для розвиткукапіталістичного виробництва, стало інтенсивний розвитокпромисловості, що спостерігалося в кінці XIX століття.

Але поряд з передовими капіталістичними продуктивними силамиіснували вже віджилі свій вік феодальні виробничівідносини. Це трохи перешкоджало поступального рухукраїни вперед.

Але феодальні виробничі відносини, які всеще переважали в соціальній сфері, не могли змінитисякапіталістичними революційним шляхом, тобто як це переважновідбувалося в країнах Західної Європи, тому що клас зароджуєтьсябуржуазії був слабкий для того, щоб взяти владу.

У той же часдворянство, протягом трьох століть що було опорою монархії, вжевичерпало свій потенціал як клас, тому що вже не відповідало інтересамсоціально-економічного життя країни, і повинні були незабаром відмертиразом з феодальними пережитками.

Надійною опорою влади воно також вжене служило з описаних вище причин.

Таким чином, Росія на початку ХХ століття перебувала у складномуположенні.

Зміна суспільно-економічної формації, відсутністьнадійної опори існуючого уряду, відсутність сильного класуу суспільстві - все це породжувало внутрішню нестабільність. Були потрібнімудрі й рішучі дії «зверху», щоб шляхом мирнихвнутрішньополітичних перетворень і реформ вирішити ситуацію, що склаласяпроблему.

В іншому випадку виникала загроза революційної боротьби «Знизу», яка, у відсутності сильного класу буржуазії, що можевзяти владу, могла призвести «до початку безглуздих і нещаднихексцесів найжахливішої з усіх анархічної революції».

Самодержець всеросійський МИКОЛА II

У 1896 році на російський престол вступив Микола II. Суспільство,завжди очікує настання змін на краще з приходом новоївлади, покладав на нього великі н

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать