Історія селянського повстання під проводом Івана Болотникова

Зміст

Вступ

Розділ І. Початок повстання І. Болотникова

Розділ ІІ. Розгром війська І. Болотникова під Москвою

Розділ ІІІ. Калузький період повстання, облога Тули та взяття в полон І. Болотникова

Висновки

Список використаних джерел та літератури

Вступ

Актуальність роботи.

Селянське повстання 1606 р., тісно пов'язане з іменем його вождя Івана Болотникова, представляє одну з найцікавіших сторінок в історії багатовікової боротьби селянства царської Росії проти феодалів.

Історики завжди цікавилися такими історичними особистостями, як Болотников, Разін, Пугачов та ін. Можна побачити у виступах цих людей відображення стихійного обурення пригноблених класів, стихійного повстання селянства проти феодального гніту. Й завжди представляв інтерес вивчення історії перших спроб подібних повстань селянства.

Повстання Болотникова виникло в обстановці різкого загострення класової боротьби між селянством і феодалами, з одного боку, за наявності серйозних протиріч усередині самого класу феодалів, між середніми та великими поміщиками, і в момент починається польської інтервенції, намагалась використати тяжке внутрішнє становище Росії, з іншого боку. Розкол всередині класу феодалів послабив єдиний фронт гнобителів і полегшив можливість такого могутнього вибуху, яким було повстання Болотникова.

Рух цей набув ще більшої сили, коли до нього приєдналися козаки під керівництвом Петра Ілейко і пригноблені народності Поволжя (Черемис, мордва). Згодом ця боротьба знайшла свій відгук у ряді міських повстань.

Але все ж повстання не могло перемогти, бо основної, вирішальної умови для його перемоги в наявності тоді ще не було, а саме: не було пролетаріату.

Об'єктом дослідження є повстанняІ. Болотникова.

Предметом курсової роботи виступають причини виникнення (як об’єктивні, так і суб’єктивні) селянського повстання, тактика ведучих сторін повстання та керівництво ним.

Хронологічні межі дослідження охоплюють події 1606-1607 рр.

Метою даної роботи виступає: з’ясувати причини, що призвели до повстання під проводом І. Болотникова, його особливості, рушійні сили, причини поразки та наслідки для історії Росії й спроба вивчити дану тему з теоретичної точки зору, виявити практичні проблеми.

Для досягнення вказаної мети поставлені наступні завдання:

· Окреслити передумови, причини, цілі та початок селянського заворушення;

· Охарактеризувати розгром війська І. Болотникова під Москвою;

· Змалювати калузький період повстання;

· Висвітлити облогу Тули;

· З'ясувати причини поразки повстання під проводом І. Болотникова та її наслідки для Росії.

Зв'язок з науковими і навчальними програмами.

Дана курсова робота виконується згідно плану історичного факультету К-ПНУ, а також згідно наукового плану кафедри історії народів Росії та спеціальних історичних дисциплін.

При написанні роботи було використано наступні методи дослідження : детальний аналіз історичних фактів за письмовими згадками, розгляд різних поглядів на дану проблему в працях російських та українських істориків, опрацювання та характеристика головних джерел та сучасної літератури по даній темі.

Окремо варто торкнутися питання історіографії . Жоднийзнароднихрухів XVΙΙ ст. не привертав такої посиленої уваги істориків, як селянська війна 1606-1607 рр.під проводом І. Болотникова. Глибокий інтересдоцьогоповстання не випадковий.Вонобулонайяскравішим проявом самовідданої боротьби трудящих, насамперед трудового селянства, проти феодального гноблення, що зростало [17].

Саме тому, з одного боку, воно викликало постійний інтерес у передових людей того часу і, з другого боку, прагнення представників панівних класів або замовчувати його, або свідомо фальсифікувати, що найбільш яскраво можна простежити на прикладі буржуазно - поміщицької історіографії з цього питання. Протягом великого проміжку часу,коли не приймати до уваги оповіді мемуарного характеру іноземців, які перебували в Росії під час повстання, висвітлення його не знаходило місця в історичній літературі [22].

Видання на початку XΙX ст. цілого ряду тенденційно підібраних документів про селянські війни також було однією з своєрідних форм ідеологічної боротьби панівних верств з наростаючим революційним рухом в Росії [1]. В більшій частині опублікованих документів відображались лише успіхи боротьби урядових військ з повсталими, успіхи ж повсталих замовчуються. На підставі цих документів, звичайно, не можна скласти правильного уявлення ні про соціальний характер руху, ні про ідеологію повсталих, ні про воєнні дії [4].

Так історик Смирнов І. у своїй праці "Краткий очерк истории восстания Болотникова" [29] значнуувагуприділивповстаннюпідпроводом І. Болотникова. Потребує увагипрацяСкринников Р. "Смута в России в начале XVII в. Иван Болотников" [26].

Значної уваги заслуговують праці ряду істориків Исаев І. [9], Корецкий В. [14], Маковский Д. [17], Каргалов В., Савельев Ю., Федоров В. [13].

У післявоєнні роки кількість статей і брошур про повстання зростає. Багато з них має краєзнавчий характер Так, з’явиласянауково популярнапраця Зимин А. [8] а також Корецкий В. [14] Скляр И. [22].

Своєрідним підсумком досліджень радянських істориків про селянські війни стало видання

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать