Злочини та покарання за Законами Хаммурапі 2

3.7.

3.8. Шлюбно-сімейні відносини та спадкове

за Законами Хаммурапі

Основна форма шлюбу - моногамія. Та в разі хвороби, Піч дітності, нерозсудливої поведінки першої дружини ЧОЛОВІК МІІ У ІИ і II другу. Формою укладення шлюбу був договір між батьтімн нареченого та нареченої. Якщо не було договору, то не було й шли н і Необхідними атрибутами шлюбної угоди був передшліоСніиіі подарунок нареченого сім'ї нареченої. Посаг нареченої зал иш.пк и її власністю. Викупна плата нареченого батькові нареченої- /исуьі тум. Жінка у Вавилоні була досить шанованою та мала порівнянії незалежне становище. Окрім посагу, дружина розпоряджанні « подарунками чоловіка, могла вільно укладати різноманітні договори купувати й орендувати майно, займатися ремеслом, торгівлею, лихіші • ством. Однак у сім'ї вона мала підлегле щодо чоловіка становишг

Розлучення було вільним лише для чоловіків. Жінка мої м розлучитися лише за певних умов (якщо чоловік потрапив у полом а вдома не було харчів; якщо її чоловік кинув поселення та і»ти< якщо чоловік постійно зраджував і принижував її) (статті 134—136,14 'і

Дитина в Законах Хаммурапі розглядалася не тільки як суС>'< к і але і як об'єкт права. Вона, наприклад, могла бути предметом заклалу (ст. 117). Однак встановлювалася рівність дітей, навіть коли вони походили від рабині. Взаємини батьків і дітей визначалися владою домовласника над дітьми до їхнього повноліття. Батько мав прано продати дітей у рабство чи віддати в кабалу.

Спадкування здійснювалося за законам і за заповітам. Спадко­ємцями були один із подружжя, діти, внуки, всиновлені діти, діїII від рабині, якщо батько визнав їх своїми. При спадкуванні за законом спадок розподілявся порівну між синами, а дочки отримували свої частки як посаг.

3.9. Злочин і покарання в Законах царя Хаммурапі

Важливе місце в Законах Хаммурапі відведено злочинам і по каранням. Стосовно загальних понять кримінального права, то вони майже не розкриті. Лише подекуди взято до уваги намір особи, що вчинила злочин, обставини, які виключають, пом'якшують або по­силюють відповідальність. Усі злочини, що згадуються в збірнику, можна поділити на декілька груп:

1)злочини проти особи (вбивство, заподіяння тілесних ушкоджень, образа, наклеп);

2)злочини проти власності (пошкодження чи знищення майна, крадіжка, грабіж, розбій);

і і 11, "і чи її п/ и піт < і У (і юдружня зрада, розпуста, статеві зносини |(|іііні міми родичими); ] 11 Чіп ■'•■/ почини (зловживання службовим становищем); ; ( і інші,,, , ннн правосуддя (неправдиві свідчення, підкуп свідків). Іниміи , і .іу|>ііііі зовсім не згадують про державні та релігійні (Ні ........ І... 'і пише про приховування осіб, які посягають на держав­ші! Ми і І І....... І і.тещ., очевидно, замовчує ці тяжкі злочини тільки

В|і, і.... '|11 їм міра за них вважалася справою очевидною.

м. . і їм < | >. 11111 це, передусім, залякування, тому покарання

...... .і 11 її її-і її йііо жорстокими. Правопорушника, зазвичай,

Ц||«<.<• н її перевиховати, а помститися йому, та, по можливості,

0Ні І ним юш ки потерпілому.

........ мірою покарання була страта, що в Законах царя

р■■ і і і надуі м,ся понад ЗО разів. Її видами було: спалення,

|і"і.... і, їй» адження на палю, повішання, розрізання на частини.

'і.... а і ую і і.ся членоушкоджувальні покарання (відрубування

^' іп р мі іп/ірі іувапня носа, вуха, язика тощо). Практикувалося МИ)^[1] ' "ініни їлочинців.

Піч .»/•.іншім іакожбуло: обернення врабство, конфіскація майна, і ніш і ротові ш графи, відшкодування збитків. Іімініо с іагсй Законів Хаммурапі про покарання базувалися імінініїїі і а.иі(іпу "око за око. зуб за зуб". Таліон міг бути звичай­ний 11 і '(>0). <)ісркальним (ст. 230) і символічніш (ст. 195). Його іі> 1111 ' піші відбувалося, коли злочинець і потерпілий були рівними. Мі пін і наприклад, авілум виколов око мушкену, то він сплачував

.... І щип ніс відшкодування, а якщо рабу - половину його вартості

« і шиї і и аном покарання (його вид, міра) залежали від кастової Ції и І ІИН и людини.

3.7. Шлюбно-сімейні відносини та спадкове пр<иш за Законами Хаммурапі

Основна форма шлюбу - моногамія. Та в разі хвороби, Орц дітності, нерозсудливої поведінки першої дружини чоловік міг у ним другу. Формою укладення шлюбу був договір між баті.ними нареченого та нареченої. Якщо не було договору, то не було й шли її і Необхідними атрибутами шлюбної угоди був передшлюбнпІІ подарунок нареченого сім'ї нареченої. Посаг нареченої залишиш >і її власністю. Викупна плата нареченого батькові нареченої- /туші тум. Жінка у Вавилоні була досить шанованою та мала порівняно незалежне становище. Окрім посагу, дружина розпоряджалп* и подарунками чоловіка, могла вільно укладати різноманітні договори, купувати й орендувати майно, займатися ремеслом, торгівлею, лихші|> ством. Однак у сім'ї вона мала підлегле щодо чоловіка становище

Розлучення було ВІЛЬНИМ лише ДЛЯ ЧОЛОВІКІВ. Жінка мої ІІІ розлучитися лише за певних умов (якщо чоловік потрапив у поліні. а вдома не було харчів; якщо її чоловік кинув поселення та втік якщо чоловік постійно зраджував і принижував її) (статті 134—136,14.') Дитина в Законах Хаммурапі розглядалася не тільки я

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать