Об'єднання російських земель навколо Москви

ЗМІСТ:

Вступ

Розділ 1

1.1 Москва як центр формування Московського Князівства

1.2 Формування московського князівства

1.3 Політика Калити

1.4 Князь Дмитро Іванович Донськой і Куликовська битва

1.5 Спадкоємці Донського

Розділ 2

2.1 Причини узвишшя князівства

2.2 Становлення Москви як духовного центра Русі

Висновок

Список використовуваної літератури

Вступ

Історія всієї Росії - це багато століть, що принесли і радість і біль. Це великі завоювання і протистояння.

Зародження Русі почалося ще до Х століття, але в основу полягли для Русі століття XІІІ-XV.

На нашій землі існують міста старше Москви, але саме вона з'явилася самим центром об'єднання в один з найважчих моментів нашої історії.

Деяка послідовність факторів уплинула на те, щоб це колись невелике князівство стало великим і з'єднуючої між собою войовничі сторони, щоб створити єдину велику державу.

Знадобилося більш двох з половиною століть, щоб російські народи об'єдналися і стали незалежні від чужорідних країн.

Вигідне географічне положення, спритність і внутрішні якості князів змогли зробити це князівство центром духовним, центром народним і центром усієї Русі.

Розділ 1

1.1 Москва як центр формування Московського Князівства

Перш ніж перейти до визначення причин і ходу узвишшя цього князівства, треба сказати кілька слів про його головне місто - Москва. Перші згадування про Москву зустрічаються в літописі не раніше XІІ в. У ній розповідається, що в 1147 р. Юрій Довгорукий запросив свого союзника, князя Святослава Олеговича Чернігівського, на побачення в Москву, де вони бенкетували й обмінялися подарунками.

При описі подій, що пішли в Суздальській Русі за смертю Андрія Боголюбського, літописи вперше говорять про Москву, як про місто, і про "Москъвлянах", як його жителях. Іпатіївський літопис під 1176 р. (6684) розповідає, що хворий князь Михалко, направляючи з півдня в Суздальську Русь, був принесений на носилках "до Куцкова, рекше до Москви"; там він довідався про наближення свого ворога Ярополка і поспішив у Владимир "З Москві" у супроводі москвичів. "Москьвляне ж, - продовжує літописець, - які слихали, оже йде на не Ярополк, і взвратишася назад, блюдуче будинків своїх". У наступному 1177 р. (6685) літописець прямо називає Москву містом у розповіді про напад Гліба Рязанського на князя Всеволода. "Гліб же на ту осінь приїхав на Москвь (в інших списках: у Москву) і пожежі місто весь і села". Ці звістки, не залишаючи вже ніяких сумнівів в існуванні міста Москви, у той же час дають один цікавий натяк. У них ще не встановлене одноманітне найменування міста: місто називається то - "Москвь", то - "Кучково", те - "Москва".[1]

З півдня, з Чернігівського князівства, дорога у Владимир йшла через Москву, і саме Москва була першим містом, що зустрічали прихожі з південно-західної Русі в Суздальсько-Володимирській Русі. Коли, до смерті Боголюбського, князь Михалко Юрійович і Ярополк Ростиславович пішли на північ з Чернігова, - саме в Москві, на границях князювання Андрія Боголюбського зустріли їх ростовці. Вони кликали Ярополка далі, а Михалку, який не бажали пускати усередину князівства, вони вказали: "Пожди мало на Москві". Ярополк відправився "до дружини Переяславлю", а Михалко, не слухаючи ростовців, поїхав у Владимир. Москва тут малюється, як перехрестя, від якого можна було тримати шлях і в Ростова, на північ, і у Владимир, на північний схід. Внутрішні шляхи Суздальської Русі сходилися в Москві в один, який вів на південь, у Чернігівську землю. Через рік Михалко, вибитий з Володимира, знову йде з Чернігова на північ по заклику володимирців. Назустріч йому виходять і володимирці, його друзі, і племінник Ярополк - його ворог. Перші хочуть його зустріти й охороняти, другий бажає не допустити його в зайняту Ростиславичами землю. При різних цілях вороги поспішають у той самий пункт - у Москву. Очевидно, у даному випадку зустрічати Михалка усього зручніше було на границі князівства, з якою би метою його ні зустрічали.[2] Коли, нарешті, Михалко і брат його Всеволод зміцнилися міцно у Володимирі, князь чернігівський, Святослав Всеволодович, відправив до них їхніх дружин, "приставя до них сина свого Олга проводити до Москві". Проводив княгинь, Олег повернувся "у свою волость у Лопасну". Княгинь проводили до першого пункту володінь їхніх чоловіків. Усі приведені указівки відносяться до 1175-1176 р. Не менш цікавий і пізніший факт. Князь Всеволод Юрійович, затіявши в 1207 (6715) р. похід на південь, на Ольговичів ("хочу пійти до Чернігова", - говорить він), послав у Новгород, вимагаючи, щоб син його Костянтин з військом прийшов відтіля на з'єднання з ним; Костянтин послухався і "дождася батька на Москві". На Москву прийшов і сам Всеволод і, з’єднавшись там зі своїми синами, "пійди з Москви... і придоша до Окі", що була тоді поза межами Суздальського князівства. У цьому випадку Москва ясно представляється останнім, самим південним містом у володіннях Всеволода, відкіля князь прямо вступає в чужу землю, у володіння чернігівських князів. Прикордонне положення Москви природно повинне було звернути неї цього разу в збірн

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать