Особливості визвольного руху в Боснії та Герцеговині

Зміст

Вступ

Розділ І. Соціально-економічне становище Боснії та Герцеговини в 50-70 рр. ХІХ ст.

1.1 Сільське господарство

1.2 Промисловість і торгівля

Розділ ІІ. Національно-визвольні війни в Боснії та Герцеговині в 50-70-х рр. ХІХ ст.

2.1 Причини виникнення визвольного руху

2.2 Етапи повстання 1875 р.

2.3 Основні напрямки визвольного руху

Розділ ІІІ. Ескалація та інтернаціоналізація Східного питання

3.1 Роль Росії у вирішенні Боснійського питання

3.2 Участь Австро - Угорщини у розв'язанні Східного питання

3.3 Особливості відношення Німеччини, Англії та Франції до визвольного руху в Боснії та Герцеговині

Висновки

Список використаних джерел та літератури

Вступ

Якщо ми поглянемо крізь призму історичних подій ХІХ ст. на землі Боснії та Герцеговини, то можемо помітити, що вказана територія була однією з найнестабільніших регіонів. Проблема вивчення окремих моментів історії займає одне з головних місць в сучасній історичній науці, тому що саме дослідження специфіки певних періодів історії дає змогу створити об’єктивну картину історичних подій в будь-якій країні.

На сучасному етапі історичного розвитку події на землях Боснії та Герцеговині привертали і привертають увагу світової спільноти через нестабільність ситуації, яка викликана різноетнічністю населення, хитким рівнем соціально-економічного розвитку, особливостями культурологічного характеру разом із зовнішньополітичними відносинами. Тому дана тема і на сьогодні залишається досить актуальною для науковців сучасності.

Тема дослідження має виховну актуальність, адже історичні події що відбувалися у Європі вивчаються в школі. Вона полягає у вихованні в учнів почуття патріотизму, взаємопорозуміння між народами на основі особистісного усвідомлення досвіду історії, громадянської свідомості, гідності та честі в гармонійному поєднанні національних та загальнолюдських цінностей, утвердженню ідеалів гуманізму, демократії, добра та справедливості.

Значний вклад у вивчення особливостей визвольного руху Боснії та Герцеговини привнесли радянські дослідники. Зокрема в 60-х рр. ХХ століття ними була пророблена титанічна праця, результатом якої став вихід у друк двотомної фундаментальної праці з історії Югославії. Саме в цій праці визвольний рух народів Боснії та Герцеговини розглядається в загальному контексті визвольних змагань Балканських країн. Стан наукової розробки досліджуваної проблеми залишається незадовільною. Справа в тому, що вагомим недоліком історіографічного характеру є відсутність сучасних фундаментальних історичних досліджень українських вчених, де ґрунтовно та послідовно розглядався комплекс проблем суспільно-політичного характеру у Боснії та Герцеговини в 50-х-70-х рр. ХІХ ст. Але все ж сучасна українська історична думка також не залишилася осторонь від вивчення політичних процесів у Боснії та Герцеговини, пов’язаних з визвольною боротьбою. Зокрема дана проблематика досить широко представлена в колективній праці з історії південних та західних слов’ян [1] . Спираючись на доробки радянських вчених і з залученням сучасних розробок югославських дослідників колектив українських науковців на чолі з Яровим виклали нове бачення подій на Балканах в 50-х-70-х рр. ХІХ століття. Широкого вивчення дана тема здобула у югославських вчених-істориків, які зосереджували свою увагу на дослідженні особливостей соціально-економічного розвитку Боснії та Герцеговини у зазначений період. Важливими вбачаються статті наукового характеру Писарєва, [2] Гросул,[3] в яких аналізуються основні причин визвольної боротьби, характер повстання 1875 р., вплив Східної кризи на становище у Європі. Визначенню ролі Росії та російських революціонерів у вирішенні проблем, пов’язаних з розгортанням визвольних змагань на території Південного регіону Європи присвячена монографія Нарочницького. [4] Згідно переконанню автора дослідження, Росія розглядала землі Боснії та Герцеговини як плацдарм розповсюдження своїх інтересів на Балканах. Досить широко представлене питання ескалації та інтернаціоналізації Східної кризи, події якої пов’язані з повстанням в Боснії та Герцеговині в 1875 р., в статтях Вяземського [5] та колективній праці вчених-дослідників з історії дипломатії.[6] В них розкриваються основні характеристики взаємовідносин між європейськими країнами, зокрема між Австро-Угорщино, Німеччиною, Туреччиною, Францією у вирішенні Боснійського питання.

Викликають інтерес праці документального характеру,[7] які дозволяють досліднику змалювати реальну картину тогочасних подій.

Таким чином, здійснення системного аналізу документального матеріалу у комплексі з об’єктивною оцінкою літератури із зазначеної проблематики дасть можливість досягти мети дослідження.

Метою дослідження є вивчення причин, наслідків та головних етапів визвольних війн у Боснії та Герцеговині та визначення основних факторів цих процесів з урахуванням як внутрішньополітичних змін в країні зазначеного періоду так і зовнішньополітичної ситуації, яка впливала на хід подій.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють період 50-70-х рр. ХІХ ст.

Територіальні межі обмежуються землями Боснії та Герцеговини, які на той час входили до складу Османської імперії.

Дана робота складається з трьох основних розділів, які поділяються на підрозділи.

В першому розділі подається ха

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать