Основные этапы создания государства на Украине

ПЛАН

І. Вступ.

ІІ. Основна частина.

1. Поняття “держави”, умови виникнення.

2. Початки державності в Україні.

3. Київська Русь та Галицько-Волинське князівство – ранньофеодальні монархії.

4. Українські землі у складі Великого князівства Литовської та Речі Посполитої.

5. Запорізька Січ – “козацька християнська республіка’’ та Гетьманщина.

6. Українські землі під владою Росії та Австро-Угорщини.

7. Українська державність на початку ХХ ст.

8. Радянські часи і Україна.

9. Україна в умовах незалежності.

ІІІ. Заключна частина.

ВСТУП

І. Складно, важко, але безупинно, український народ йде шляхом розбудови своєї демократичної держави. В демократичному ж суспільстві політична влада все більше орієнтована на участь громадянина в політичному житті.

Адже демократія це влада, що виходить з народу, змінюється народом і в інтересах народу. Проте в Україні ще не сформована модерна нація її повноцінна політична еліта, спрямована взяти відповідальність за суверенізацію та самостійний повноцінний розвиток українського суспільства. Україні потрібна маса свідомих громадян, залучених до інтересів своєї держави і достатньо компетентних, щоб бути повно вартими носіями і суб’єктами державно владних відносин.

Україна друга за величиною країна Європи. За чисельністю населення вона наближається до Франції, а за обсягом ВНП – до Італії. Проте політичні права України як нації мінімальні – не лише на європейській арені, а й у власній державі. “В той час, як найубогіші країни світу користуються повним суверенітетом – пише видатний дослідник української історії. О. Субтельний, - Україна тільки но проголосила його на початку 90-х”. Ця кричуща невідповідність є загадкою історії, що спонукає пильніше розглянути минуле, яке так часто лишалося поза увагою і ще частіше не знаходило розуміння”.

Досліджуючи історію України, я зосереджуюсь на багатьох проблемах розвитку українського суспільства. Одна з них – це відсутність в українців власної держави. Якщо заснування та зміцнення останньої є переважною рисою історії більшості народів, то цього не можна сказати про українців. Їхні невдачі у спробах здобути самостійність складають один із основних аспектів національного досвіду. Отже, українське минуле – це головним чином історія народу змушеного боротися за виживання і розвиток поза впливом тієї чи іншої цілком спрямованої держави.

Основна мета даного дослідження – відслідкувати процес державотворення в Україні та історіографічного питання.

Розвиток новітнього українства й відродження української національної ідеї ще кінці 19 ст. поставили перед українською наукою завдання створити нову синтезу історії українського народу. Але тогочасна Україна та українська історіографія не була ще готова виконати це завдання. Історики 19 ст. вважали за свій головний обов’язок збирати “Цеглини” для майбутньої будови історії України. Вони доволі скептично ставилися до перших спроб синтезування української історії, що ними чимраз більше починало цікавитися покоління істориків століття ХХ: М. Грушевський, Д. Дорошенко, І. Крип’якевич, О. Апанович, Н. Полонська-Василенко, В. Винниченко, О. Субтельний, М. Брайчевський.

Сподівалюсь, що робота над моїм першим дослідженням викличе не аби який інтерес не тільки у мене, а й у всіх тих хто прийме участь у написанні й обговоренні проблеми великого українського народу. Тим самим повнішою стане перед нами, сучасниками складна й суперечлива картина минулого, яку можна відтворювати нескінченно.

ІІ. (1). Основою будь якого суспільного розвитку є спосіб виробництва матеріальних благ. Саме він визначає політичні, соціальні, духовні, моральні та інші процеси життя в суспільстві.

Держава є формою суспільного життя, системою соціального управління, що забезпечує цілісність суспільства, його нормальне, стабільне функціонування, тому виникнення держави обумовлено відповідними потребами у зміні в стані суспільства, ускладненням власне соціального життя.

У міжнародному значенні державу розглядають як суб’єкт міжнародних відносин як єдність території, населення і суспільної влади.

Отож, держава це суверенна, політично-територіальна організація влади певної частини населення в соціально неоднорідному суспільстві, що має спеціальний апарат управління і примусу, здатна за допомогою права робити своє веління загально - обов’язковими для населення всієї країни, а також здійснювати керівництво та управління загальносуспільними справами.

Наш огляд українського державотворчого процесу почнемо від короткого огляду території, на якій цей процес відбувався. Вплив природи краю на зародження і розвиток в ньому історичного життя віддавна вже вважається за аксіому історичної науки. Як влучно висловився російський історик Ключевський, сила, яка держить в своїх руках колиску кожного народу, це є природа його землі. Отже, придивимось до природи тої землі, на якій оселились предки українського народу і на якій і досі майже на тих самих місцях живуть і нащадки. Як ми далі побачимо, український народ є автохтоном на своїй землі. Це значить що український народ живе на тій самій території яку здобув в початках свого розселення в східній Європі, дуже мало поступившись з цієї території чужим народам, а те, що він здобував, це було продуктом колонізації порожніх, незаселених просторів, з яких не було потреби к

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать