Організація влади та нормативна регуляція поведінки в умовах первісного ладу

Державна митна служба України

Академія митної служби України

Кафедра державного права та митної політики

РЕФЕРАТ

З дисципліни „Історія держави та права України”

На тему : „Організація влади та нормативна регуляція поведінки в умовах первісного ладу. Визрівання інститутів класового суспільства та шляхи формування держави і права”

Дніпропетровськ

2003

Зміст

Вступ

1. Виникнення людського суспільства

1.1 Праобщина

1.2 Роль мисливства в розвитку праобщини

1.3 Зживання тваринного егоїзму і становлення первісного колективізму

1.4 Виникнення общинно-родового ладу

2. Ранньородова община мисливців, збирачів і рибалок

2.1Суспільні відносини

2.2 Родоплемінна організація і організація влади

3. Суспільні відносини у пізньородовій общині

4. Виникнення приватної власності, класів і держави

4.1 Виникнення приватної власності

4.2 Розвиток грабіжницьких воєн і військова демократія

4.3 Зародження експлуатації і суспільних класів

4.4 Становлення держави

Висновки

Література

суспільство колективізм приватна власность

Вступ

Історія первісного суспільства — порівняно молода галузь історичної науки, вона виникла лише в другій половині минулого століття. Проте це не означає, що раніше люди не намагалися скласти собі уявлення про початкову добу історії людства. Інтерес до свого минулого виник у людей на найбільш ранніх етапах їхнього розвитку. В усякому разі у найвідсталіших народів, що їх вивчали етнографи, виявлено усні перекази про далеке минуле, вчинки і подвиги їхніх предків, про походження родів і племен (так звані генеалогічні й етногонічні легенди). До далекої давнини належать і спостереження за способом життя сусідів, спроби зрозуміти, звідки вони з'явилися, зазирнути в їхню минувшину.

З появою класового суспільства первісні легенди лягли в основу міфів про «напівзвірине минуле» або «про золотий вік», коли люди жили без праці й не мали ніяких турбот, не знали ворожнечі й воєн тощо. Зародки наукової історії первісності, не відокремленої, щоправда, остаточно від міфології, з'явилися в античних греків і римлян. У них ми взагалі вперше зустрічаємо систематичний виклад історичних фактів. Цивілізований світ для античних істориків був обмежений Середземномор'ям, а поза ним лежали величезні простори, населені народами, яких вони називали «варварами». В більшості цих народів зберігався первісний устрій суспільства.

Античні автори погано знали варварський світ, мандрівники рідко туди потрапляли і їхні короткочасні й поверхові спостереження містили чимало перебільшень та фантастики. Проте саме за античних часів з'явилися перші описи первісних

1. Виникнення людського суспільства

1.1 Праобщина

Історична реконструкція початкового людського суспільства є, мабуть, найскладнішою проблемою первісної історії. Через відсутність будь-яких прямих паралелей робити висновки про нього ми можемо лише на підставі посередніх даних. Це, з одного боку, відомості про стадні взаємовідносини у мавп, л другого — деякі факти археології та антропології, а також добуті етнографією дані про явища, що їх з більшою чи меншою ймовірністю можна розглядати як пережитки найдавнішого, дородового стану людства. Порівняння й аналіз усіх цих відомостей дають змогу скласти загальне, хоч багато в чому й гіпотетичне, уявлення про суспільне життя того часу, але, звичайно, залишають місце для численних нез'ясованих моментів, суто логічних здогадів, спірних припущень.

Як уже зазначалося, початкову форму організації суспільства в радянській науці часто називають первісним людським стадом. Проте багато вчених заперечує правомірність цього терміна, бо в ньому, на їхню думку, поєднуються несполучні поняття — стадний характер взаємовідносин приписується первісним людським колективам, отже припускається вульгаризація, біологізація процесів суспільного розвитку. Та для такого заперечення ледве чи є підстави. Термін «первісне людське стадо» добре передає діалектичну своєрідність організації найдавніших і давніх людей, її перехідний стан — від передлюдського стада тварин до «готового», сформованого суспільства. Тому, запроваджуючи тут замість нього термін «праобщина», ми керуємося лише тим, що він коротший і зручніший.

Якими хронологічними межами датується епоха праобщини? Початок її, очевидно, збігається з виділенням людини з тваринного світу й утворенням суспільства. Не викликає жодних сумнівів те, що з виникненням цілевизначальної трудової діяльності була пов'язана не лише зміна ставлення людини до природи, а й зміна відносин між членами початкового людського колективу. Отже, початок епохи праобщини збігається з появою свідомо застосовуваних знарядь праці. Кінцевою межею епохи праобщини була поява «готового» людського суспільства — родового ладу. Ще на початку 30-х років радянські археологи П. П. Єфименко і П. И. Борисковський висловили припущення, що перехід до родового ладу відбувся на межі пізнього палеоліту; нові археологічні знахідки, як уже зазначалося, не спростовують цього припущення, але дають підставу гадати, що перехід праобщини до родової общини міг статися й раніше. Отже, кінець епохи праобщини збігається з переходом від раннього до середнього або пізнього палеоліту. Нові дані ще потребують осмислення, і тому ми додержува

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать