Україна в період повоєнної відбудови

УКРАЇНА В ПЕРІОД ПОВОЄННОЇ ВІДБУДОВИ

ПЛАН

1. ТЕРИТОРІАЛЬНІ ЗМІНИ

2. ВНУТРІШНЬОПОЛІТИЧНЕ СТАНОВИЩЕ В УКРАЇНІ

3. ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНІ АКЦІЇ УРСР

4. СТАН НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА. ВТРАТИ РЕСПУБЛІКИ У ВІЙНІ

5. ДЕМІЛІТАРИЗАЦІЯНАРОДНОГОГОСПОДАРСТВА

ТЕРИТОРІАЛЬНІ ЗМІНИ

Одниміз важливих історичних на­слідків перемоги над фашистською Ні­меччиною та її союзниками було завер­шення об'єднання українських земель.

Питання про повоєнні кордони Ук­раїни постало ще на Тегеранській (1943 р.) та Ялтинській (1945 р.) кон­ференціях глав урядів трьох держав антигітлерівської коаліції -СРСР, США, Великобританії. Радянське ке­рівництво наполегливо домагалося закріплення кордону по так званій «лінії Керзона». Це гарантувало об'єд­нання українських земель у складі УРСР і юридичне закріплювало вход­ження до України західних областей, у тому числі й тих, що перебували в її складі в 1939-1941р.р.

Але це не влаштовувало Великобри­танію таСША.

26 листопада 1944 р. перший з'їзд народних комітетів Закарпатської Україниприйняв Мані­фест про возз'єднання Закарпаття зУРСР. Враховуючи віковічнепрагнен­ня українців до возз'єднання, чехосло­вацький уряд погодився підписати до­говір ізСРСРпро злиття ЗакарпатськоїУкраїни з Радянською Україною. Це сталося 29 червня 1945 р. Після цього компартіяЗакарпаття булавключенадо складу КП(б)У.

З0 червня 1945 р., виступаючи на VIIсесії Верховної РадиУРСР, М.Хрущов заявив, що український народвпер­ше возз'єднався в єдинійУкраїнськійдержаві.

Заключним актом повоєнного врегу­лювання кордонів України стало під­писання 10 лютого 1947р. радянсько- румунського договору.Він юридично зафіксував кордони України в рамках радянсько-румунської угоди 28черв­ня 1940р.

Таким чином, після закінчення вій­ни вперше за багато століть фактично всі українські землі увійшли до складу Української РСР. Польща, Чехословач-чина, Угорщина, Румунія визнали нові політичні реалії, підтвердивши в між­народних актах згоду змінити свої кор­дони на користь Радянського Союзу.

Нове розмежування кордонів супро­воджувалося переміщенням великої кількості населення.Це пояснювалось як бажанням народів проживати в рамках власних державних утворень, так і етнічним протистоянням, що ви­никло у зв'язку з тривалимперіодом національного та духовного гноблен­ня українців.

Із Галичини, Волині, Рівненщини в 1944—1946 р.р. до Польщі переселило­ся майже мільйон чоловік польського населення. У ті ж роки з Польщі до України переїхало 520 тис. українців. З метою недопущення можливих про­явів «буржуазного націоналізму» знач­на частина українців з Польщі на­правлялась не до близьких Їм захід­них, а до зрусифікованих південних та східних областей.

Польська влада, зі свого боку, вдава­лася до жорстоких санкцій проти ук­раїнців, які залишились на її теренах і переселятись до України не бажали.

Найбільшою антиукраїнського ак­цією, здійсненою польськими властя­ми, була проведена у квітні-травні 1947 р. операція «Вісла». В ході Її ук­раїнці, що проживали у прикордонних з УРСР районах, були переселені на захід і північ Польщі, їхнє майно кон­фісковане, а на кордоні з Радянською Україною утворено так звану “санітар­ну зону”.

Під прикриттям необхідності лікві­дації на цих територіях залишків фор­мувань УПА, польське комуністичне керівництво виселило українців з тра­диційно обжитих ними земель та роз­селило фактично по всій Польщі.

З 28квітня 1947 р. буловиселено зісвоїх домівок та відправленона захід Польщі близько 150 тис. Чоловік. Пе­реїзд та розміщення українців нано­вих землях стали справжньою траге­дією. Чимало людей померло від голо­ду та хвороб, нанових місцях україн­цям передавалися найгірші, напівзруйновані господарства та земля,якавже 2—3роки лежала перелогом.

Важливим моментом переходудо мирного життя в Україні стало віднов­лення радянських органівдержавноївлади. Функції законодавчогооргану республіки здійснювалаВерховнаРадаУкраїни. Повсюдно в областях, районах, містах і селах відновлювали роботу відповідногорівня місцевіради. Усі керівні працівники цих рад не обиралися,а призначалися.

У лютому 1947 р. в УкраїнськійРСРвідбулися вибори доВерховної Ради, а у грудні1947 р. пройшливибори до місцевих рад.Та про справжнє воле­виявлення народу не могло бути й мови, бо до бюлетенів вносили прізви­ще лише одного кандидата.

ВНУТРІШНЬОПОЛІТИЧНЕ СТАНОВИЩЕ В УКРАЇНІ

Правлячою політичною силою, яка монопольне визначалашлях розвитку суспільства, булапартія. Партія біль­шовиківУкраїни існувала на правах обласної організації і булазвичайнимвиконавцем волі керівництва ВКП(б). Протягом війникількість українських комуністів зменшилася з680 тис. до 200 тис. чол. Лише в 1949р.Компартія України досяглаза чисельністю довоєнного рівня.

Партійно-державне керівництво УРСРза вказівкою з Москви частково змінило державну символіку рес­публіки. У листопаді1949 р. ПрезидіяВерховноїРади УРСР прийняла ука­зи про Державний гербУРСР, Дер­жавний прапорУРСР і ДержавнийгімнУРСР. Червоний прапор з напи­сом«УРСР» замінено двоколірним: верхня частина в дві третини ширини полотнища була червоною, а нижня мала світло-блакитний (лазуровий) колір. У верхній частині прапора міс­тилось зображення серпа і молота, а над ними - п'ятикутної зірки.Змінзазнав також гербУРСР. На початку 1950 р. було створено Державний гімн УРСР.

Як і раніше, повоєнна Україна мала всі зовнішні атрибути

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать