Буржуазні революції європейських країн

Вступ

Період кінця ХV- початку XVI ст. в житті європейських народів був відзначений настільки відчутним і помітним економічним піднесенням, що деякі історики того часу почали говорити про початок нової епохи всесвітньої історії. І вони мали рацію. Відзначивши незвичайну новизну життя, вони почали виділяти в історії новий етап, який характеризується зародженням, розвитком та успіхом нового капіталістичного способу виробництва, що прийшов на зміну феодалізму з його насильством та примусом.

Головними постатями суспільства все виразніше ставали капіталіст (буржуа-підприємець) і робітник (вільна людина, яка продає свою робочу силу). Вони своєю працею забезпечували економічне піднесення і в промисловості, і в сільському виробництві. Вони не давали змоги суспільству зайти в глухий кут застою, куди його вів феодалізм.

У людей того часу сформувався і новий погляд на світ і на місце в ньому людини. Захоплення новим наштовхнуло людей на думку про прогрес. Так виник гуманізм.

Основна частина

У 1848-1849 рр. у Парижі, Відні, Берліні, Римі та ін. європейських столицях відбулися революційні виступи. Ніколи раніше не було такого загострення соціальної боротьби, народних виступів, національно-визвольних рухів. В цей час відбувається боротьба буржуазії, робітників, селян, ремісників і дрібних торговців проти феодально-абсолютистських утисків. Революційні події набули загальноєвропейського масштабу.

Аналіз процесу переродження феодального господарства наприкінці ХV- на початку XVI ст., розкладу феодалізму під впливом цивілізаційних факторів на господарства країн Західної Європи в XVI- XVII ст. та особливості формування передумов виникнення ринкової економіки засвідчують, що лише з відмиранням особистої власності в ході становлення цілісної економічної системи, відокремлення економічної сфери від політичної виникає приватна власність.

Серед головних передумов виникнення ринкової економіки було передусім витіснення натурального господарства товарним виробництвом, що поступово відбувалося в процесі розвитку товарообігу, поглиблення товарно-грошових відносин і розширення торговельних зв’язків. Тож натурально-феодальна господарська система почала поступатися місцем ринково-підприємницьким економічним відносинам [7,с.159-160].

Із зміцненням капіталістичних відносин формувались і 2 нові суспільні верстви: буржуазія і робітники.

Термін "буржуазія" походить від французького слова, яким у середні віки називали жителів міста(бурга). У процесі історичного розвитку цим словом стали називати людей, котрі, накопичивши грошей і найнявши робітників, почали організовувати виробництво товарів. Тому в історії капіталізму його ранню стадію називають періодом "первісного нагромадження капіталу", а створене на його основі виробництво — "товарним".

До складу буржуазії почали входити заможні селяни, які перетворилися на капіталістичних фермерів-товаровиробників. Зближалася з буржуазією і та верства дворянства, яка також починала вести господарство по-капіталістичному. До буржуазії вливалась і буржуазна інтелігенція, що формувалася( юристи, учені, лікарі) і яка булла особливо небезпечною для феодалізму.

Нідерландська революція

У другій половині XVI ст. Нідерланди складались з 17 провінцій( Голландія, брабант, Фландрія, Люксембург). З часом ця країна стала однією з найрозвинутіших країн Європи.

Причини та передумови буржуазної революції:

· Нідерланди були залежними від іспанського королівства, їхньому розвитку заважали високі податки, що призводило до зниження виробництва товарів у країні;

· Збереження феодальних відносин на півдні країни, експлуатація феодалами залежних селян;

· Розміщення іспанської армії у Нідерландах;

· Розвиток реформації;

· Хижацька політика Іспанії.

Отже, під впливом цих причин у 1565-1566 рр. спалахнули сильні заворушення серед міської бідноти, робітників мануфактур та селян. Також консисторії, якими керували буржуа, вели агітацію в народі проти іспанського абсолютизму. В цей час економічне життя країни призупинилося. Розривались угоди, закривались лавки й мануфактури, збанкрутіло багато фірм і банків.

Так розпочалася буржуазна революція, тобто заміна феодального ладу капіталістичним.

Цей розмах був придушений герцогом Альбою. Почався терор, але розгорнувся партизанський рух.

У 1579р. була укладена Утрехтська унія, що стало початком існування першої незалежної буржуазної держави — Сполучених провінцій Нідерландів.

Значення революції:

· була першою переможною буржуазною революцією у світовій історії;

· влада перейшла від іспанської феодальної монархії до голландської буржуазії;

Розвиток економіки країни після революції:

· пріоритет в аграрному секторі отримала фермерська селянська власність. Фермерство Голландії було орієнтоване на вирощування культур, що давали найбільший прибуток — льон, коноплі, тютюн, хміль. рослини-фарбники. Ефективно розвивалося тваринництво Голландський сир і масло знаходили споживача у всій Європі;

· розвивається виробництво вовняних, бавовняних та шовкових тканин. Створювались розсіяні та централізовані мануфактури;

· Торгівля стала найбільш прибутковою сферою діяльності голландців і охоплювала весь світ. У зовнішню торгівлю і морські перевезення вкладалися великі капітали. Голландія

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать