Демонологічний дискурс прози Валерія Шевчука

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАРПОВА Ольга Петрівна

УДК 821.161.2–3.091

ДЕМОНОЛОГІЧНИЙ ДИСКУРС ПРОЗИ ВАЛЕРІЯ ШЕВЧУКА

Спеціальність 10.01.01 – українська література

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Херсон – 2008

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Сучасний світ – попри величезний за останнє століття науково-технічний поступ і виразне тяжіння до раціоналізму – сьогодні знову, як це не парадоксально, звертає свою увагу на ірраціональне, не підвладне людському розуму і ним неосяжне. Вічний потяг до таємниці, до містичного, з одного боку, й актуалізація у сьогоденні надзвичайних і поки що не витлумачених наукою паранормальних явищ, з іншого, спонукає сучасника замислитися про реальність ірреального, визнати, що існують ще не пізнані людиною форми інобуття, які корелюють з буденним, звичним і пояснюваним, і впливають на нього. Відчуття непізнаності світу довкола посилюється усвідомленням непізнаності світу в собі – розширюються уявлення про людські можливості та першопричини, принципи, наслідки духовної діяльності, формується поняття духовного простору людського буття. Як і на зорі своєї історії, на зламі II і III тисячоліть людство знову приходить до висновку, що весь світ – це арена постійної боротьби сил добра і зла, боротьби, яка триває споконвік і ведеться принаймні у двох площинах – світу людей і світу людини (людської душі). Відповідно знову виникає потреба в артикуляції цих інтуїтивних знань у певних образах, символах, тобто потреба у новітній міфології, яка відобразила б усе розмаїття форм вбуттєвлення людського духу в зовнішній світ і перипетій його внутрішнього життя. І сучасна література, основним завданням якої є художнє осмислення духовних проблем, намагається виразити й інтерпретувати всю цю діалектику життя у дивовижних демонічних образах. Народжені в уяві людини дохристиянських часів і модифіковані під впливом християнства та філософсько-художніх пошуків доби бароко, романтизму, ці образи й досі живуть у свідомості нашого сучасника, виступаючи абстрактними окресленнями конкретних станів людського духу.

Саме цим, очевидно, і пояснюється інтерес сучасного письменства і, зокрема, одного з найбільш яскравих і самобутніх його представників – Валерія Шевчука, до демонічного як художнього засобу репрезентації та інтерпретації дійсності. Навіть побіжний огляд творчості цього прозаїка дає нам змогу назвати його дослідником багатовікової – від дохристиянських часів до новітніх – історії душі українця, яку В. Шевчук розкриває у питомих для українського міфологічного мислення категоріях демонічного. Аналіз демонологічного дискурсу прози В. Шевчука дозволить не тільки з’ясувати специфіку його художнього стилю, виявити філософське підґрунтя його літературної творчості, а й продемонструє її традиційність (себто глибоку вкоріненість у національну та світову культуру) та її новаторство, виразну пошуковість і культурологічність.

Загалом художній світ В. Шевчука вже неодноразово ставав об’єктом прискіпливої уваги літературознавців, які досліджували розмаїті тематично-проблемні, композиційно-сюжетні, жанрово-стильові особливості прози цього письменника (Н. Бєляєва, Т. Блєдних, Н. Городнюк, Р. Мовчан, Г. Насмінчук, Г. Полякова, Л. Тарнашинська та ін.). Натомість функціонування демонічного в художньому універсумі В. Шевчука розглядалося лише частково, побіжно, у межах аналізу інших аспектів творчості прозаїка (Н. Городнюк, Т. Жовновська, М. Жулинський, Р. Корогодський, П. Майдаченко, М. Павлишин та ін.), окремих його творів (здебільшого, роману-балади “Дім на горі”) чи типів демонічних образів (В. Даниленко). Необхідністю заповнити цю прогалину комплексним дослідженням демонологічного дискурсу прози В. Шевчука й зумовлена актуальність висвітленої у дисертаційній роботі теми.

Зв ’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження має безпосередній зв’язок з науковими розробками кафедри українського літературознавства Інституту філології та журналістики Херсонського державного університету (за темою „Поетика художнього тексту"). Тема роботи ухвалена на засіданні Бюро наукової ради НАН України з проблеми “Класична спадщина та сучасна художня література” (протокол № 130/35 від 19.01.2006).

Метою дисертаційної роботи є з’ясування суті, природи, основних художньо-естетичних, стильових та філософських параметрів і функцій демонологічного дискурсу прози В. Шевчука, а також виявлення національно-культурної специфіки його актуалізації. Досягнення цієї мети передбачає виконання таких завдань :

· визначити природу й основні художні виміри демонологічного дискурсу прози В. Шевчука, встановити провідну стратегію творення ним художнього універсуму та описати форми її реалізації;

· проаналізувати специфіку репрезентації демонологічного дискурсу в межах актуалізованих у творчості письменника художньо-філософських систем (бароко, романтизму, постмодернізму);

· дослідити ступінь та напрямки адаптації фольклорно-міфологічної демонологічної традиції в прозі В. Шевчука;

· розглянути ідейно-образну архітектоніку демонологічного дискурсу;

· здійснити розгорнуту класифікацію Шевчукової демонології;

· виявити атрибутивні та функціональні домінанти демонічних образів різних типів;

·

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать