Особливості розвитку ринку страхових послуг України

реферат

на тему:

Особливості розвитку

ринку страхових послуг україни

В Україні аж до 1988 року існувала державна монополія у сфері страхуван­ня, яка уособлювалася системою Держстраху. Діяльність останнього регулюва­лася і контролювалася державою повністю, і він був придатком до бюджетної системи: всі страхові премії перераховувалися в бюджет, з якого здійснювалися і страхові компенсації. Витрати страхових організацій також відшкодовувалися бюджетом за принципом бюджетного фінансування без створення прибутку.

Зародження і розвиток страхового ринку в Україні тісно пов'язані з пере­ходом країни на початку дев'яностих років до ринкової економіки. Для її об­слуговування виникла потреба у створенні відповідної до ринкової системи інфраструктури. Поряд із банками, біржами, торговельними корпораціями, ін­вестиційними компаніями та іншими фінансовими закладами почали масово створюватися альтернативні Держстраху страхові комерційні формування. По­чинаючи з 1988 року на страховому ринку України виникли перші кооперати­ви, а з 1990 року – перші страхові компанії, кількість яких інтенсивно зрос­тала. Лише за 1990–1993 роки їхня кількість зросла від 35 до 455 формувань.

Більшість страхових компаній в початковому періоді функціонувала за принципом фінансових пірамід, а умови внутрішнього економічного ринку сприяли розширенню тіньової економіки. У 1995 році розпочався процес бан­крутства та ліквідації багатьох страхових компаній. Найбільша кількість офі­ційно діючих компаній становила 798, але в 1994–1995 роках були відклика­ні ліцензії на право займатися страховою справою у 280 організацій, а у 1996 році – ще у 150 компаній. Це було викликано потребою посилення надійнос­ті страхового захисту ринкових суб'єктів господарювання та ліквідацією про­яву шахрайства у цій справі.

Новий етап розвитку страхового ринку в Україні розпочався після прий­няття у 1996 році Закону "Про страхування", згідно з яким у країні розпочав­ся процес упорядкування, регламентації та державного нагляду за страховою діяльністю. Законодавче було визначено такі положення: загальні поняття страхування; об'єкти і суб'єкти страхових відносин; види обов'язкового стра­хування; специфічні ознаки договору страхування; порядок і умови виплати страхових платежів і страхових відшкодувань; умови забезпечення платоспро­можності страховиків; порядок формування страхових резервів; компетенції і функції Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю (Укрстрахнагляд); умови ліцензування страхових компаній.

Згідно з Указом Президента України від 15 грудня 1999 року № 1573 "Про зміни в структурі центральних органів виконавчої влади" Укрстрахнаг­ляд було ліквідовано, а його функції передано Міністерству фінансів України.

Станом на початок 2004 року на страховому ринку в Україні функціонує 268 страхових компаній. Проте їхня дієвість не однакова: успішно функціону­ють лише 50 компаній. На їх частку припадає 82,8% зібраних премій, 95,4% страхових виплат, 69,9% уставного капіталу і 83,4% резервних коштів.

Лідери страхових компаній України за обсягом зібраних платежів (тис. грн.)

Як видно із табл., провідне місце серед страхових компаній України за обсягом збору страхових платежів посідають національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (м. Київ) та АКВ "Гарант" (м. Київ), які значно виперед­жають інших страховиків.

Особливістю вітчизняного страхового ринку є відсутність транснаціональ­них страхових компаній або їхніх філій. Українське законодавство не дає змо­ги їх створювати, що зумовлено захистом нашої страхової системи від конку­ренції з боку іноземних страхових компаній і використанням вільних коштів страховиків для інвестицій у власну економіку. В той же час іноземні страхо­ві компанії активно проникають в Україну за перестрахувальними схемами і мають з цього немалі прибутки. У 1999 році частка перестрахувальних премій. виплачених за кордон, становила 277,3 млн. грн., або 23,8% від суми надход­жень від усіх видів страхування, а зі страхування осіб нерезидентам виплаче­но 11,2 млн. гри., або 4,7%; від майнового страхування – відповідно 310. 4 млн. грн., або 54,8%; від добровільного страхування відповідальності – 9