Особливості функціонування ринку FOREX

ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА ПРАВА «КРОК»

Факультет заочного навчання

Кафедра міжнародної економіки та бізнесу

Курсовий проект

НА

ТЕМУ:

«ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ FOREX»

2009

ВСТУП

У кожної людини рано чи пізно виникають запитання, що робити з особистимигрошовими накопиченнями, як їх примножити та зберегти. Для людей, які прагнуть отримати фінансову свободу, є багато шляхів, один з них – це торгівля на різниці курсів світових валют на ринку FOREX.

ринок форекс валютний

РОЗДІЛ I: ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТКУ ВАЛЮТНОГО РИНКУ

Успішний розвиток валютних відносин можливий за умови існування особливого ринку, на якому можна вільно купити й продати іноземну валюту. Без такої можливості економічні контрагенти просто не змогли б реалізувати свої валютні відносини – не моли б іноземної валюти для здійснення своїх зовнішніх зобов’язань, не могли б перетворити одержану іноземну виручку в національні гроші для виконання своїх внутрішніх зобов’язань. Такий ринок заведено називати валютним.

За своїм економічним змістом валютний ринок – це сектор грошового ринку, на якому урівноважуються попит і пропозиція на такий специфічний товар, як валюта.

Торгівля валютою має багатовікову історію, яка сходить до часів Стародавнього Сходу, а в період середньовіччя, коли виникли міжнародні банки стали застосовувати обмінні платіжні засоби, дійсні для пред’явлення третім особам, що сприяло підвищенню гнучкості і зростанню числа валютних угод, що укладалися, почалося остаточне формування валютного ринку.

Сучасний ринок валют, для якого характерні періоди зростання волантності (частоти та розмаху зміни) цін і їх відносній стабільності, що періодично змінюють один одного, склався в двадцятому сторіччі. До середини 30-х років Лондон був провідним центром валютної торгівлі, а британський фунт був валютою для розрахунків і створення валютних резервів. Оскільки у той час валютою торгували за допомогою телексів або по телеграфу, британський фунт мав загальноприйняту назву “cable” (телеграма). Після другої світової війни, коли економіка Великобританії зазнала великих втрат, а Сполучені Штати були єдиними з промислово розвинених країн, такими, що не постраждала економічно від війни, долар США, відповідно до Бреттон-вудським договором (1944) між США, Великобританією і Францією став резервною валютою для всіх капіталістичних країн з жорстокою штучною прив’язаністю їх валют до американського долара (створення валютних коридорів, які повинні були забезпечувати центральні банки відповідних країн шляхом інвестицій або скупки валюти). В свою чергу, долар США був прив’язаний до вартості золота, на той час, з розрахунку 35 доларів за унцію. Тим же договором був утворений Міжнародний валютний фонд (МВФ), що відіграє важливу роль в поданні кредитної підтримки соціалістичним країнам, що розвиваються і колишнім, провідним економічні реформи. Для виконання цих цілей МВФ використовує такі інструменти, як резервні транші, що дозволяють країнам використовувати ресурси з їх власних членських квот при настанні термінів платежів, кредитної лінії і угоди типу stand-by.

Кредитні лінії і stand-by – угоди, що є стандартними формами позик МВФ, на відміну від таких, як компенсаційна фінансова підтримка, яка призначена для розширення фінансової допомоги країнам з тимчасовими проблемами, обумовленими зменшенням об’єму експорту; поповнення резервних запасів, призначене для допомоги в накопиченні первинних товарних ресурсів в цілях забезпечення стабільності цін та особливі групи товарів, і розширена підтримка для надання допомоги країнам, які зазнають фінансові труднощі, яка за розміром або тривалістю перевершує об’єм інших видів допомоги.

Валютні ринки у сучасному розумінні склались в XIX ст. Цьому сприяли такі передумови, як:

- розвиток міжнародних економічних зв’язків;

- створення світової валютної системи, що покладає на країни учасниці визначені обов’язки у відношенні їх національних валютних систем;

- широке поширення кредитних засобів міжнародних розрахунків;

- посилення концентрації і централізації банківського капіталу;

- розвиток кореспондентських відносин між банками різних країн;

- поширення практики ведення поточних кореспондентських рахунків в іноземній валюті;

- вдосконалення засобів зв’язку – телеграфу, телефону, телефаксу, що спростили контакти між валютними ринками та знизили ступінь валютного і кредитного ризиків;

- розвиток інформаційних технологій, швидкісна передача повідомлень про курси валют, банки, стан їх кореспондентських рахунків, тенденції в економіці та політики.

Основна частина валютних операцій проводиться в безготівковій формі, тобто по поточних і термінових банківських рахунках і тільки незначна частина ринку приходиться на торгівлю монетами і обмін готівкових грошей. Територіально валютні ринки прив’язані до великого банківського і валютно-біржових центрів (Лондон, Париж, Нью-Йорк, Франкфурт - на Майні, Токіо, Сінгапур, Гонконг, Амстердам, Брюссель).

Для валютних ринків характерні такі основні види операцій:

1. Операції «спот» передбачають негайну постановку валюти за курсом, зафіксованим в угоді.

2. Операції «форвард» - це угоди, в яких сторони домовляються про постановку певної суми валюти через домовлений термін за узгодженим на мо

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать