Сутність та призначення фінансів

Сутність та призначення фінансів

План

1. Виникнення фінансів, їхній зв'язок з державою і розвитком товарно-грошових відносин;

2. Економічний зміст фінансів; 3. Взаємозв'язок фінансів з іншими вартісними категоріями; 4. Необхідність фінансів в умовах товарного виробництва; 5. Основні функції фінансів;

6. Можливості використання фінансів у суспільному виробництві;

7. Фінансове забезпечення відтворювального процесу;

8. Форми формування фінансових джерел розширеного відтворення;

9. Роль фінансового ринку в мобілізації і розподілі фінансових ресурсів;

10. Використання фінансів для регулювання економіки; 11. Фінанси як інструмент економічного стимулювання.

1. Виникнення фінансів, їхній зв'язок з державою і розвитком товарно-грошових відносин

Сутність фінансів, закономірності їхнього розвитку, сфера охоплюваних ними товарно-грошових відносин і роль у процесі суспільного відтворення визначаються економічним ладом суспільства, природою і функціями держави.

Як історична категорія фінанси з'явилися одночасно з виникненням держави при розподілі суспільства на класи. В часи первіснообщинного ладу не було класів, не було й держави. Перший великий розподіл суспільства на класи це розподіл на рабовласників і рабів, а перша держава рабовласницька. Перехід від рабовласницької суспільно-економічної формації до феодальної призвів до утворення феодальних держав.

У докапіталістичних формаціях велика частина потреб держави задовольнялася шляхом встановлення різного роду натуральних повинностей і зборів. Грошове господарство в той період було розвинуте тільки в армії. Головними витратами рабовласницьких і феодальних держав були витрати на ведення воєн, утримання двору монарха, державного апарату; будівництво суспільних споруд (храмів, каналів для зрошувальних систем, портів, доріг, водопроводів). Головними доходами були: надходження від державного майна (доменів) і регалій (монопольного права монарха на окремі промисли і торгівлю певними товарами); військова здобич, данина зі скорених народів; натуральні й грошові збори та повинності, мита, позики.

З розкладанням феодалізму й поступовим розвитком у його надрах капіталістичного способу виробництва все більшого значення стали набувати грошові доходи і витрати держави; частка натуральних зборів і повинностей різко скоротилася.

На ранніх стадіях розвитку держави не існувало розмежування між ресурсами держави і ресурсами її володаря: монархи розпоряджалися коштами країни як своєю власністю. З виділенням державної скарбниці і повним відділенням її від власності монарха (XVI–XVII ст.) виникають поняття державних фінансів, державного бюджету, державного кредиту.

Державні фінанси послужили могутнім важелем первісного нагромадження капіталу, що відбувався в XVI – XVIIІ ст. З колоніальних країн до метрополій вливались величезні багатства, що в будь-який момент могли бути використані як капітал. Державні позики і податки широко використовувалися в продуктивних цілях для створення перших капіталістичних підприємств. Важлива роль у створенні первісних капіталів належала системі протекціонізму, що дозволяла першим капіталістам установлювати на вироблені промислові вироби високі ціни, одержувати високі прибутки, що в значній мірі направлялися на розширення виробництва.

В умовах капіталізму, коли товарно-грошові відносини набувають всеохоплюючого характеру, фінанси виражають економічні відносини в зв'язку з утворенням, розподілом і використанням фондів коштів у процесі розподілу і перерозподілу національного доходу. Основні засоби капіталістичних держав стали концентруватися в державному бюджеті.

Для державних фінансів капіталістичних країн характерне швидке зростання витрат, що обумовлюється, насамперед, мілітаризацією економіки. Наприкінці XIХ ст. майже у всіх капіталістичних країнах витрати держави на військові цілі, погашення державного боргу і відсотків за ним складали понад 2/3 усіх державних витрат. Великі кошти направлялися також на утримання державного апарату – парламенту, міністерств, відомств, поліції, в'язниць тощо. Витрати на освіту, охорону здоров'я були вкрай невеликі. Основним джерелом доходів держави були податки, переважно непрямі.

Двадцяте століття характеризується могутнім розвитком продуктивних сил, утворенням монополістичних об'єднань, злиттям держави з монополіями, розширенням функцій капіталістичних держав. Держава не тільки забезпечувала обороноздатність країни, охорону приватної власності на засоби виробництва, свободу підприємництва і правопорядок, а й стала брати участь у процесі виробництва, розподілу і використання суспільного продукту.

В умовах державно-монополістичного капіталізму, особливо після Другої світової війни, різко зростають державні витрати, значною мірою обумовлені витратами на мілітаризм. Стрибок державних витрат відбувається в роки воєн. Так, у США, під час Другої світової війни внаслідок стрибкоподібного зростання військових витрат державні витрати збільшилися в 10 разів. Однак у післявоєнні роки витрати держави скорочуються незначно, і основна тенденція полягає в постійному їхньому збільшенні.

Слід зазначити, що в структурі державних витрат після Другої світової війни відбулися істотні зміни. Вони знайшли відображення в тім, що, незважаючи на величезне зростання витрат на мілітаризацію (особливо в США), питома вага цих витрат у порівнянні з кінцем ХІХ і початком ХХ ст.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать