Фінансова діяльність підприємства

1. Предметом фінансової науки є сукупність фін. Відносин на різних рівнях екон. системи: загальнодержавному, регіональному і окремих суб’єктів.

Фінанси-це система екон. відносин, що виникли з приводу розподілу і перерозподілу вартості ВВП і національного багатства у певних умовах з метою формування фін. ресурсів суб’єктів господарювання і держави і використання їх на розширене відтворення та задоволення суспільних потреб.

Об'єктами фін. відносин є національне багатство і вироблений ВВП. Розподіл ВВП є необхідною передумовою забезпечення безперервності виробництва. ВВП характеризує таку ситуацію: суспільство розподіляє і відповідно споживає чи нагромаджує те, що воно створює. Коли об'єктом фінансових відносин виступає національне багатство, для формування доходів використовується те, що створене попередніми поколіннями або дане природою. Суб'єктами фінансових відносин виступають підприємці, робітники і службовці, держава. Права підприємців та робітників і службовців відображають їх незаперечні права власності на вироблений ВВП і отримують у вигляді зарплати, стипендій і ін. доходів, які викор. для сплати податків. У рамках державного сектора економіки такі самі права власності належать державі, яка виступає в даному випадку звичайним підприємцем. Права держави, як керуючої структури суспільства, визначаються об'єктивними потребами встановлення системи фінансового забезпечення виконання державою її функцій. Необхідні державі кошти вона може акумулювати таким чином:

– заробляти як власник засобів виробництва;

– отримувати від природних ресурсів, що знаход. в її власності;

– мобілізувати шляхом перерозподілу доходів юрид. і фіз. осіб.

3. Особливість фінансів як екон. категорії полягає в тому, що вони завжди мають грошову форму вираження. Характерні ознаки фінансів:

а) обмінно-розподільний характер-рух вартості від одного суб’єкта до іншого;

б) грошова форма відносин – обов’язкова умова виникнення та існування фінансів;

в) формування доходів і здійснення видатків;

г) еквівалентний характер обміну та розподілу і нееквівалентний-перерозподіл.

Грошові відносини за своїм змістом і складом значно ширші фінансових. Фінанси не є безпосередньо грошовими коштами, вон відтворюють відносини між людьми, державою щодо утворення, розподілу та використання фондів грошових коштів. Сукупність грошових відносин, яка виникає у зв’язку із рухом коштів грошових фондів, утворює фінансові відносини.

4. Фінансові категорії – доходи і видатки. Доходи одного з суб'єктів завжди є видатками іншого.Характеристика фінансових відносин пов'язана з виділенням їх об'єктів і суб'єктів. Об'єктами даних відносин є національне багатство і вироблений ВВП Розподіл ВВП є необхідною передумовою забезпечення безперервності виробництва. Фінанси виконують роль сполучної ланки між кількома виробничими циклами, без них неможливе відтворення виробництва – ні просте, ні розширене. Тому, з одного боку, розподіл ВВП є закономірною необхідністю. З другого боку, саме ВВП, як об'єкт фінансових відносин, характеризує нормальну фінансову ситуацію: суспільство розподіляє і відповідно споживає чи нагромаджує те, що воно створює.

5 . За допомогою фінансів відбувається виокремлення у складі виручки від реалізації продукції коштів для відшкодування матеріальних витрат, амортизаційних відрахувань, фонду оплати праці, прибутку, відрахувань на соціальне страхування. Розподільні процеси відбуваються не лише через фінансові відносини, але й шляхом використання цін, зарплати і кредитів.

Ціна передбачає величину грошових коштів, що надійдуть від реалізації продукції до її власників. Ціна вимірює вартість товарів і послуг в грошовій формі у певний чітко визначений момент часу.

Зарплата використовується як джерело особистого споживання. Через впровадження зарплатних карток вона все більше наближається до фін. категорії, бо дає можливість здійснювати більшість розрахунків у безготівковій формі, а її частина залишається на рахунку, і може викор. банківською установою як джерело дешевих кредитних ресурсів.

Кредит – рух позичкового капіталу, що здійснюється через банківську систему та спеціалізовані фінансово-кредитні інститути на умовах платності, строковості, повернення, цільового використання і матеріальної забезпеченості. Великі перерозподільні процеси відбуваються у сфері кредитних відносин. Фінанси і кредит у сполученні забезпечують кругообіг грошових фондів підприємств на розширеній основі. В Україні кредитні ресурси широко використовуються для покриття бюджетного дефіциту.

6. Фінанси виконують три функції: розподільну, контрольну і регулюючу.

Суть розподільної функції полягає в тому, що фінанси виступають інструментом розподілу і перерозподілу ВВП. Механізм дії розподільної функції включає такі стадій:

І) первинний розподіл – розподіл заново створеної вартості й формуванняпервинних доходів суб'єктів, зайнятих у створенні ВНП;

2) перерозподіл – створення й використання централізованих фондів;

3) вторинний розподіл. – перерозподілу в частині формування первинних доходів фізичних осіб, які зайняті в бюджетній сфері.

Суть контрольної функції полягає в тому, що фінанси виступають інструментом контролю за формуванням і використанням доходів суб'єктів обмінно-розподільних відносин. Контрольна функція знаходить свій прояв уфінансовому контролі. Не