Комічне як соціокультурна реальність

Зміст

Вступ

1. Комічне - соціокультурна реальність

2. Вираження і сприйняття комізму

3. Руйнуючий і життєутворюючий сміх

4. Типи і відтінки комізму

5. Історизм комедійного аналізу життя

Висновок

Використана література

Вступ

Комічне - категорія естетики, що відбиває соціально-значущі протиріччя дійсності під кутом зору емоційно-критичного до них відношення з позицій естетичного ідеалу.

Комічне, як правило, викликає сміх. А сміх, як зазначав Салтиков-Щедрін, зброя дуже сильна, бо ніщо так не бентежить порок, як усвідомлення того, що він вгаданий, і що з приводу його вже роздався сміх. Герцен писав, що “сміх одне з самих потужних знарядь руйнування: сміх Вальтера бив і палив, як блискавка. Від сміху падають ідоли, вінки, і чудотворна ікона стає почорнішою і погано мальованою картинкою". Для В. Маяковського гострота - "оружие любимейшего рода".

Комічне - це реальність. Ідеалісти заперечують об'єктивну основу комічного. От як, наприклад, Жан Поль розглядає природу комізма на прикладі одного з епізодів “Дон-Кіхота" Сервантеса. Коли Санчо Пансо висить всю ніч в повітрі над мілкою канавою, вважаючи, що під ним безодня, то при даному припущенні його дії цілком зрозумілі. Він був би дурнем, вирішивши стрибнути і розбитися. Чому ж ми сміємось?

Комічне закладене в самому об'єкті. Комічним є сам Санчо Пансо, бо при всій тверезості мислення він виявився боягузливим і не зміг розібратися в реальній обстановці. Ці якості протилежні ідеалу, і тому природно, що вони служать об'єктом сміху.

Комічне - це соціальна реальність. Людське суспільство - це істинне царство комедії, так само як і трагедії. Людина - єдине створіння, що може і сміятись, і викликати сміх; у всякому випадку, людський, суспільний зміст є в усіх об'єктах комедійного сміху.

1. Комічне - соціокультурна реальність

Людське суспільство - справжнє царство комедії, так само як і трагедії. Людина - єдина істота, що може і сміятися, і викликати сміх, або, точніше, людський, суспільний зміст є у всіх об'єктах комедійного сміху. Іноді дослідники помилково шукають джерело комізму в природних особливостях явищ природи: у примхливості хмар, мінералів (наприклад, сталактитів), у незвичайності вигляду і поводження мавп, ведмедів, лис, у дивному вигляді кактусів.

Деякі теоретики приводять на перший погляд більш переконливі приклади природного комізму - тварина в байці. Однак ще естетика XVIII ст. Довела, що тварини в байках уособлюють ті або інші людські характери.

Комічне - завжди об'єктивна суспільна цінність явища. Природні властивості тварин (рухливість і гримаси мавпи, розвинуті інстинкти лисиці, що допомагають їй обманювати ворогів, неповороткість ведмедя і т.д.) асоціативно зближаються з людськими звичками, вчинками, манерами і стають об'єктом естетичної оцінки на основі суспільної практики. Вони постають у своєму комізмі лише тоді, коли через їх природну форму проглядається соціальний зміст - людські характери, відносини людей і т.д. Через природні явища здійснюється осміяння людських недоліків: метушливості, хитрості, незграбності, повільності, ін.

Однак не все смішне комічно, хоча комічне завжди смішно.

Комедія - прекрасна сестра смішного, що породжує соціально значимий, одухотворений естетичними ідеалами, світлий, високий сміх, що заперечує одні людські якості і суспільні явища і стверджуючий інші.

Комізм соціальний своєї об'єктивною (особливості предмета) і своєю суб'єктивною (характер сприйняття) стороною.

2. Вираження і сприйняття комізму

Сміх заразливий і тяжіє до колективності, на людях він більш інтенсивний. Найбільш сприятливі для комічного ті мистецтва, які розраховані на масову аудиторію, - театр, кіно, цирк. Характерно, що актори, які добре знають особливості сприйняття комічного, звичайно звертаються з комедійним текстом не прямо до телеглядачів, а до аудиторії, з якою є зворотний зв'язок.

Комічне знаходить висвітлення й у музиці, що говорить з людьми безпосередньою мовою душі. Для сприйняття комічного в інструментальній музиці важливий рецепційний настрой слухача, що обумовлюється, зокрема, авторським позначенням жанру. Трансформація жанрів - один із способів створення комічного в музиці.

Єдиний вид мистецтва, нездатний відбити комічне, - архітектура. Комічний будинок або спорудження - лихо і для глядача, і для жителя, і для відвідувача. Архітектура, прямо виражаючи ідеали суспільства, не може в силу своєї специфіки що-небудь безпосередньо критикувати, заперечувати, а отже, і осміювати.

Тим часом комічне в мистецтві завжди містить у собі високорозвинений критичний початок. Сміх - емоційно насичена естетична форма критики. Він надає художнику (наприклад, Рабле, Вольтерові) безмежні можливості для серйозно-жартівливого і жартівливо-серйозного звертання з забобонами свого часу.

Комедія - плід розвиненої цивілізації. Сміх по своїй природі демократичний. Комічність ворога - його Ахіллесова п'ята. Розкрити комічність супротивника - значить здобути першу перемогу, мобілізувати сили на боротьбу з ним, перебороти страх і розгубленість.

Комічне - критика сучасності. Сміх сучасний, його мішень завжди конкретна і певна.

Що було б, якби несподіванка, блискавичність були відсутні в гостроті? Усе було б повсякденним, розміреним. Не виникло б настільки незвичного і

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать