Побудова термінів економічної терміносистеми шляхом запозичення з інших мов з англійської мови

Реферат з української мови

На тему: “Побудова термінів економічної терміносистеми шляхом запозичення з інших мов (з англійської мови): повна та часткова калька”.

2010

Зміст

Вступ ……………………………………………………………………………….3

1. Терміносистема. Основні способи творення термінів………………………...5

2. Побудова термінів шляхом запозичення з інших мов………………………...7

3. Запозичення з англійської мови в сучасній українській економічній термінології…….…………………………………………………………………..9

4. Класифікація термінологічних запозичень…………………………………..12

Висновок ………………………………………………………………………….17

Додаток А………………………………………………………………………….18

Список літератури ………………………………………………………………..20

Вступ

У теперішній час, в епоху становлення нової інформаційної парадигми і розвитку штучного інтелекту, комп’ютеризації спілкування та інтеграції науки і техніки роль термінологічної лексики у сучасних мовах неухильно зростає. Поява нових, у тому числі запозичених термінів, відбувається зараз швидше, ніж коли-небудь в історії людства. Значна питома вага термінів у створенні нових слів пов’язана з потребами номінації найновіших речей та явищ, викликаних технічним прогресом, інтеграційними процесами в економіці, науці і техніці, які є характерними для третього тисячоліття.

Іншомовна запозичена лексика багато в чому задовольняла потреби термінологічної номінації на різних етапах розвитку мови, про що свідчить історія науки і техніки. У теперішній час заслуговує на увагу процес запозичення англомовних термінів, оскільки нова термінологія значною мірою виникає саме у США та у Великобританії у зв’язку з розвитком передових технологій. Під англомовними запозиченнями або англіцизмами ми розуміємо лексику, запозичену з обох варіантів англійської літературної мови – американського і британського. З метою простежити продуктивність цього процесу на сучасному етапі ми звернулися до аналізу однієї із систем, а саме фінансово-економічної терміносистеми німецької мови. Актуальність дослідження запозиченої термінологічної лексики, яка стосується фінансово-економічної сфери, зумовлена її значущістю в науковій і практичній діяльності сучасного суспільства, а також її продуктивністю.

У перші десятиріччя 20-го століття виникла потреба в створенні загальних термінологічних принципів. Їх основи були закладені в роботах Д.С.Лотте, О.Вюстера. Згодом було створено ISA (Міжнародну федерацію національної стандартизації), а пізніше – ISO (Міжнародну організацію зі стандартизації), і з цього часу, як вважаємо, починається узгоджений міжнародний процес термінологічної нормалізації. Поряд з ISO сьогодні діють також InfoTerm, TermNet, IES та інші міжнародні, регіональні та чисельні національні організації зі стандартизації.

Поняття норми, в термінології тісно пов’язане з проблемою мовних інтерференцій, з впливами інших мов, з необхідністю впорядкування міжмовних контактів, які теж віддзеркалюють різні прояви суспільного розвитку. Мовні інтерференції можна класифікувати як за екстралінгвістичним, так і за інтралінгвістичним принципом [2]. Перший тип класифікації залежить від психолінгвістичних і соціолінгвістичних умов та факторів. Другий — від того, в якому аспекті мови спостерігається свідоме або підсвідоме втручання у природний хід розвитку мови.

У різні історичні періоди мовні контакти носили різноманітний характер, причому будь-яка мова на могла бути як продуцентом, так і реципієнтом ареальної чи навіть – інтернаціональної лексики. Так, наприклад, англійська мова у середньовіччі засвоїла досить велику кількість латинських лексичних одиниць, наприклад: legitimation < лат. legitimus; reversion < лат. reversio, а, починаючи з середини XI століття — також французьких слів, наприклад: sorting < фр. sorte; royalty < фр. royal. Але в наступні епохи англійська мова сама почала “експортувати” власну лексику, ставши мовою-продуцентом.

1. Терміносистема. Основні способи творення термінів

Мова безпосередньо пов’язана з усіма сферами людської діяльності. Радикальні перетворення у житті суспільства призводять до суттєвих змін в лексиці сучасної літературної мови. В умовах формування ринкових відносин у суспільстві однією з найбільш динамічних частин лексико-семантичної системи мови виступає економічна термінологія. Розглянемо більш детальніше, чим же все-таки відрізняється терміносистема від термінології. Терміносистема — це система термінів у певній галузі, підгалузі наукового або технічного знання, що обслуговує наукову теорію або наукову концепцію [3].

Джерелами терміносистем є термінології. Але, на відміну від термінології, терміносистема формується не разом з формуванням певної науки, а відповідно до етапів формування теорії цієї науки. Проте, в основі терміносистеми не обов'язково має бути наукова теорія. Іноді достатньо, щоб була лише концепція або узагальнені ідеї.

Розрізняють 3 етапи формування й функціонування терміносистеми: перший етап — це перехід від стану відсутності теорії до стану її формування, тобто перехід від неупорядкованої сукупності термінів до терміносистеми; другий етап — це зростання обсягу знань в межах прийнятої теорії внаслідок удосконалень, досягнень науково-технічного прогресу; третій етап — це зміна теорії і, як наслідок, зміна терміносистеми. Спочатку нову теорію описують термінами попередньої теорії, потім впроваджуються нові терміни, що відобра