Архаїзми та інноваційні елементи в побутовій лексиці південно-слобожанських говірок

Архаїзми та інноваційні елементи в побутовій лексиці південно-слобожанських говірок

Останнім часом помітно пожвавилося вивчення діалектної лексики, наслідком чого стало усвідомлення необхідності заміни атомарного системним вивченням діалектної лексики, становленню та розвиткові якого сприяло й застосування лінгвокартографування. Одним із найважливіших виявів системної організації лексики є виокремлюваність лексико-семантичних груп, що й зумовило підвищений науковий інтерес до їх вивчення впродовж останніх десятиліть (наукові розвідки Л. Фроляк [1], К. Глуховцевої [2], Г. Мартинової [3], О. Тимко [4], І. Сабадоша [5; 6], Л. Дорошенко [7], В. Лєснової [8], І. Магрицької [9]) та ін.

Нову цінну інформацію, що розширює емпіричну базу української діалектної лексикології, лексикографії та лінгвогеографії, дає дослідження побутової лексики південно-слобожанських говірок, здійснюване нами впродовж 1994-1999 рр. на підставі власних польових записів за спеціально укладеною програмою (остання охоплює назви житлових, господарських приміщень, назви меблів та предметів хатнього вжитку) у 107 населених пунктах обстежуваного континуума (н. п. Нововодолазького, Балакліївського, Чугуївського, Великобурлуцького, Лозівського, Близнюківського, Барвінківського, Ізюмського й Борівського р-нів Харківської області та Олександрівського, Костянтинівського, Слов’янського, Артемівського й Краснолиманського р-нів Донецької області).

Зібрані та систематизовані матеріали дозволяють конкретизувати загальні риси українських новостворених південно-слобожанських говірок. Частина цих рис зумовлена міждіалектними контактами, що виявляються на всій обстеженій території. Ф.Т. Жилко зауважував: "На відміну від давніх, у новостворених говорах спостерігається значно більша варіативність звукових і морфемних елементів" [10, 7].

У досліджуваних говірках ця варіативність найвиразніше проступає в інноваційному сегменті побутової лексики. Свідченням цього є зафіксовані лексико-фонетичні варіанти, що репрезентують сему на позначення порівняно нової реалії в побуті слобожан ‘шафи для зберігання одягу’: ши^е фа ^| нер, ши^е фа^| н’ер, шухви^е| нер, шахва^| нер, ши^е хва^| нер, ши^е хва ^÷ н’ер, ши^е фо^| нер, ши^е фо^| н’ер, ши^е хво^| нер, ши^е хво^| н’ер, ши^е фан’^| йер, шафа^| нер, шафа^| н’ер, ши^е хве^и| нер, ши^е хви^е| нер, ши^е фе^и| нер, ши^е фи^е| нер (17 варіантів). Однією з причин такого різноманіття "фонетичних змін є невідповідність звукової структури слова типовим для даної... діалектної системи моделям звукосполучення; найчастіше така невідповідність спостерігається при запозиченнях" [11, 79]. На думку Ф.Т. Жилка, варіативність слів-репрезентантів у новостворених говірках на фонетичному та морфологічному рівнях "залежить також від часу формування новостворених говорів: вона менше спостерігається в давніших говірках, які вже мають до певної міри визначену свою систему, і виразніше виявляється в говірках, що виникли пізніше. Крім того, варіативність залежить і від особливостей діалектної підоснови новостворених говорів: вона помітна в тих говірках, що постали на різнодіалектній основі" [10, 9]. Отже, розглядаючи південно-слобожанські говірки як ідіоми пізнішого утворення, що виникли на різнодіалектній основі, однією з важливіших їх характеристик вважаємо співвідношення архаїчних та інноваційних елементів, зокрема, і в побутовій лексиці. Вивчення історії формування складу побутової лексики досліджуваних говірок є питанням проблемним, оскільки аналізована тематична група в писемних пам’ятках обстеженого регіону представлена обмежено. Надійні висновки з цього питання дозволяє здійснити зіставлення лексичного складу південно-слобожанських говірок з відповідним репертуаром інших українських говорів, особливо старожитніх, які впливали на формування південно-слобожанської лексичної системи, з усіма наявними лексикографічними джерелами. Такий зіставний аналіз складу побутової лексики південно-слобожанських говірок дозволяє зробити висновки про її генетичну неоднорідність. Історія назв побутової лексики відтворює окремі етапи суспільного буття людини. Тому природньо, що основну частину побутової лексики південно-слобожанських говірок складає давній лексичний фонд. Це переважно слова праслов’янського походження: дом [ЕСУМ, ІІ, 91], п’іч [Фасмер, ІІІ, 256], в’ід^| ро [ЕСУМ, І, 394], дв’ір (двор) [ЕСУМ, ІІ, 18], зем^| л’а ‘долівка, утрамбована, вирівняна та змащена глиною земля в хаті’ [ЕСУМ, ІІ, 259], кл’уч ‘жердина в журавлі, яку разом з причепленим до неї відром опускають у колодязь’ [ЕСУМ, ІІ, 468], ^| небо ‘склепіння печі, внутрішнє опукле верхнє покриття над черінню’ [Фасмер, ІІІ, 53], пен’ ‘велика колода, на якій рубають дрова’ [Фасмер, ІІІ, 233], пос^| т’ел’ ‘ліжко’ [Фасмер, ІІІ, 341], со^| ха ‘соха, на якій утримується журавель біля колодязя’ [Цыганенко, 395], ^| короб ‘верхній брус рами дверей’ [ЕСУМ, ІІІ, 33], п^| лаха ‘кришка стола, його верхня