До питання еволюції взаємин лікаря і пацієнта у вітчизняній системі охорони здоров'я

Досліджую сучасні тенденції в медицині, варто припустити, що розвиток вітчизняної охорони здоров'я поряд з іншими характеристиками визначається зміною суті традиційних відносин лікаря і пацієнта. Відносини ці сьогодні в більшому ступені, чим у період радянського розвитку суспільства, наповняються економічними складовими; починають здобувати ліберальну маркетингову сутність. Крім класичних визначень, лікар, як фахівець, що допомагає при утраті фізичного і психічного здоров'я, що приймає пологи і продовжують життя, що полегшує страждання стражденних - починає виступати, у більшій або в меншому ступені, як виробник медичних послуг і продавець своєї праці і його результатів.

Саме підтвердженню/спростуванню подібних припущень було спрямовано проведене нами дослідження з питань сучасних взаємин лікаря і пацієнта.

Метою дослідження було одержання деяких порівняльних характеристик у відносинах пацієнтів і медичних працівників до питань економічних (маркетингових) взаєминам у медицині.

У базу дослідження було включене поле учасників територіальної системи обов'язкового медичного страхування (ОМС) центрального регіону Владимирськ області, що охоплює 3 страхові медичні організації (СМО) і 77 лікувально-профілактичних заснувань (ЛПЗ). Страхувальниками є 26 адміністрацій міст і районів Владимирськ області, 43753 організацій усіх форм власності. Чисельність застрахованого населення Владимирськ області на 01.01.2000 р. склала 1275107 чоловік.

У процесі наукового дослідження виконані наступні види робіт:

розроблено методику по програмі дослідження;

визначено бази дослідження;

визначено й обґрунтований обсяг вибіркової сукупності;

розроблено рекомендації з організації збору інформації;

розроблено інструментарій для вивчення думки респондентів;

використано системи комп'ютерних інформаційних технологій для обробки й аналізу зібраної інформації.

Оцінка сучасних взаємин пацієнта і лікаря проводилася по спеціально розробленим і попередньо апробованих анкетах. Анкета містить 17 суб'єктивних і прямих суджень по кожному з який респонденту пропонується погодитися, не погодитися, або висловити утруднення у відповіді.

В опитуванні брали участь лікарі і середні медичні працівники (271 чоловік), а так само пацієнти стаціонарів і амбулаторно-поліклінічних заснувань (312 чоловік).

Окремі дані результатів проведеного дослідження погодяться з результатами програми соціального моніторингу системи ОМС Владимирськ області (А.Л.Линденбратен із соавт., 1999) і дослідженнями деяких етико-правових проблем взаємин лікаря і пацієнта в республіці Татарстан (Л.Ш. Зыятдинов, 2000) і ін.

При аналізі даних, отриманих методом анкетування в різних лікувально-профілактичних заснуваннях і серед пацієнтів, не спостерігалося істотної різниці у відповідях респондентів.

Зміна суті відносин між лікарем і пацієнтів, що були за останні 10-15 років у системі охорони здоров'я відзначають 62% пацієнтів і 71 % медичних працівників.

В анкеті було задане питання по деталізації відносин, що змінилися: “ чи Переважають у сучасних відносинах лікаря і пацієнта (його родичів) економічні розуміння?”. З цим твердженням виявилися згодні більш 2-х третіх пацієнтів (74%) і більш половини медиків (59%). Більш третини лікарів (37%) не згодні з таким твердженням. Серед пацієнтів незгодних виявилося тільки 12%, менше ніж частка що сумніваються (14%). Серед лікарів утруднилося дати однозначна відповідь на дане судження 8%.

З метою підтвердження думки про зміну/не зміні відносин лікаря і пацієнта пропонувалося охарактеризувати судження: “Економічні взаємини завжди переважали у взаєминах лікаря і пацієнта”. Не погодилося з цим абсолютну більшість медичних працівників (91%), серед пацієнтів думки розділилися приблизно нарівно: 48% погодилися із судженням, 44% - не погодилися, інші (8%) утруднилися з відповіддю.

У наступній групі питань дослідники спробували виявити відносини до суджень про спрямованість відносин пацієнта і медичного працівника.

На декларативне твердження, що лікар у своїх взаєминах з пацієнтом завжди повинний ставити на перше місце безкорисливу турботу про нестатки пацієнта ствердно відповіли 92 % медиків і 80% пацієнтів. Серед пацієнтів виявилося 20%, хто утруднився із судженням, але що цікаво – 8% медичних працівників не погодилися з висловленим судженням.

Обговорення з цим питанням було запропоноване судження, що сучасні лікарі завжди і в усьому випливають клятві Гіппократа. 45% пацієнтів згодні з цим, а 40% - не згодні. Серед медичних працівників 57% підтвердили судження, 31% не погодився. Приблизно нарівно в обох групах (15% пацієнтів і 12% медиків) утруднилися з відповіддю.

Новий господарський механізм у системі охорони здоров'я 80-х років, система обов'язкового медичного страхування 90-х років, широке обговорення в науковій літературі введення співоплат пацієнтів при одержанні ними медичної допомоги – усе це активно акцентує увагу на матеріальних стимулах медичної діяльності. Уведення подібних економічних форм взаємин між суб'єктами системи охорони здоров'я, на нашу думку, деякою мірою, сприяють складанню в медичного працівника переконань і мотивацій розрахунку на адекватну матеріальну винагороду своєї праці. Зрозуміло, що процес становлення таких переконань украй тривалий. Сьогодні ж із твердженням, що чи пацієнт його родичі повинні брати участь у винагороді лікаря за його пр