Використання гематоксиліну для діагностики бактеріального вагінозу

Струк В.Ф.

Івано-Франківська державна медична академія

Вступ

Бактеріальний вагіноз є одним із найбільш поширених видів інфекційної патології статевих органів жінок переважно репродуктивного віку. За даними різних авторів, на його долю припадає від 1/3 до 1/2 всіх вульвовагінальних інфекцій нижнього відділу статевих органів. За даними Наукового центру АгіП РАМН бактеріальний вагіноз виявлений у 24% практично здорових жінок і у 61% пацієнток з клінічними проявами неспецифічного кольпіту переважно у ранньому репродуктивному віці. Бактеріальний вагіноз є джерелом висхідної анаеробної інфекції, ускладнень вагітності (перериванням вагітності, передчасний розрив навколоплідних оболонок, внутрішньоутробне інфікування плода та новонародженого), післяпологових та післяопераційних ускладнень [3, 4]. Широке поширення бактеріального вагінозу та його ускладнення потребують швидких та не дорогих методів діагностики цієї патології.

Однією з найбільш ранніх ланок в етіопатогенезі бактеріального вагінозу є зниження під дією різноманітних факторів кількості лактобактерій та збільшення кількості анаеробних бактерій і гарднерел, що приводить до підвищення рН піхвового вмісту. Це є однією з ранніх ознак розвитку бактеріального вагінозу. У нормі рівень рН вмісту піхви складає 3,8-4,2, що забезпечується високою концентрацією молочної кислоти (2-3%). Молочна кислота утворюється в результаті метаболізму глікогену лактобактеріями. При бактеріальному вагінозі рН вмісту піхви більше 4,5, а в більшості випадків знаходиться в межах 5,0-6,0. Такий же діапазон переходу має 0,5% спиртовий розчин гематоксиліну, який ми вирішили використати як індикатор рН вмісту піхви [2, 4]. Для виконання рН-метрії звичайно використовують універсальні індикаторні папірці з еталонною шкалою або різні модифікації рН-метрів. Дані методи потребують спеціального обладнання і реактивів, які не завжди доступні практичному лікарю.

Гематоксилін – речовина з групи основних фарб. Добувається з ефірного екстракту кампешевого дерева; представляє собою безколірні кристали, розчинні у воді, спирті і гліцерині. Введений у практику німецьким анатомом В.Вальдейєром у 1882 році для фарбування гістологічних препаратів [5]. Гематоксилін можна знайти в кожній патогістологічній лабораторії, що робить його доступним практичному лікарю.

Метою нашого дослідження було визначення чутливості і специфічності тесту з 0,5% спиртовим розчином гематоксиліну для діагностики бактеріального вагінозу. Дослідження носило характер проспективного.

Матеріали і методи. Ми провели тест з гематоксиліном у 146 жінок репродуктивного віку, де діагноз бактеріального вагінозу був підтверджений мікробіологічно, і у 136 жінок із нормоценозом піхви.

Розчин гематоксиліну готували наступним чином: 0,5 г гематоксиліну розчиняли в 100 г 90% етилового спирту. Таким чином, ми отримували 0,5% спиртовий розчин гематоксиліну, який і використовували, як індикатор рН вмісту піхви. Забарвлення індикатора в кислому середовищі жовте, а в лужному – фіолетове. Отже, якщо рН менше 5,0, то індикатор дає жовте забарвлення, а якщо рН більше 6,0, то індикатор дає фіолетове забарвлення. При бактеріальному вагінозі, де рН в межах 5,0-6,0, відбувається зміна кольору індикатора в спектрі від жовтого до фіолетового.

Методика проведення тесту з гематоксиліном була наступною. Піхвові виділення одержували при огляді піхви і шийки матки в дзеркалі Сімса з заднього склепіння. На виділення, які залишилися на дзеркалі, наносили 3-6 крапель 0,5% спиртового розчину гематоксиліну і оцінювали зміну забарвлення індикатора. Якщо колір індикатора змінювався в спектрі від жовтого до фіолетового, значить рН виділень становить у межах від 5,0 до 6,0. У такому випадку тест з гематоксиліному вважали позитивним. Якщо колір індикатора був жовтий або фіолетовий, значить рН виділень, відповідно менше 5,0 і більше 6,0. У такому випадку тест з гематоксиліном вважали негативним.

Результати збережень та їх обговорення. Чутливість кожного методу швидкої діагностики бактеріального вагінозу показує на скільки часто у хворих з підтвердженим мікробіологічно діагнозом бактеріального вагінозу даний тест є позитивним (тобто виявляє відхилення від норми). Оцінка специфічності тесту базується на частоті негативних (відповідаючи нормі) результатів у групі жінок, де мікробіологічним методом виключений діагноз бактеріального вагінозу. У вигляді математичної формули обидва параметри можна уявити наступним чином:

Чутливість = число пацієнток з позитивним результатом тесту х 100

число пацієнток з підтвердженим мікробіологічно

діагнозом бактеріального вагінозу

Специфічність = число пацієнток з негативним результатом тесту х 100

число пацієнток з виключеним мікробіологічно

діагнозом бактеріального вагінозу

Чутливість і специфічність є основними параметрами, які характеризують ефективність методу діагностики [1].

Серед 146 жінок хворих бактеріальним вагінозом у 128 тест з гематоксиліном був позитивний, а у групі з 136 жінок з нормо ценозом піхви у 115 тест з гематоксиліном був негативним. Таким чином, використовуючи вищезгадані формули ми визначили чутливість і специфічність тесту з гематоксиліном для діагностики бактеріального вагінозу. Для даного тесту вони були наступними: чутливість методу склала 87,7%, а специфічність – 84,6%. Дані критерії відповідають літературним даним [1, 3, 4]. У доступній нам літ