Способи творення присвійних прикметиків

65. Творення присвійних прикметників. Творення прикметникових форм від різних географічних назв. Переклад російських лексем на позначення назв осіб за професією українською мовою

Мова для мене — це справді одна

з найбільших таємниць.

Є мовби доповненням мого життя,

якщо не самим життям.

Валерій Шевчук

Комунікативна розминка

Часто, коли приїжджаєте в село чи містечко, звідки родом ваші батьки, ви чуєте від старших людей: «А чи є ж то…Та то ж Миколине… Іванів син … Клавчина донька…А що приїхали в гості до бабуні? Велика вже. Помічник…» Теплішають очі в односельців і у ваших мам, тат.

А як реагуєте ви на такі слова? Як часто ви навідуєтеся до своїх бабусь і дідусів? Які спогади у вас про це перебування? Поділіться приємними відчуттями малої батьківщини з друзями.

◊ Прочитайте текст. Визначіть стиль мовлення, основну думку. Поетеса і досвідчений педагог Надія Геращенко називає яблуню матусею. Чому? Які цінності важливі для поетеси? Чи згодні ви з таким баченням?

Знайдіть слова, що вживаються в переносному значенні, визначіть тип перенесення ознаки. Випишіть слова, утворені морфолого-синтаксичним способом.

З'ясуйте спосіб творення підкреслених слів.

Дороги нас ведуть назад:

У батьків дім, матусин сад.

Буває пізно, аж занадто –

Змарнілий двір, старенька хата.

Я поглядом шукаю маму,

А бачу яблуньку - ту саму...

Присвійні прикметники вживаютьсяна позначення належності предмета людині і відповідають на питання чий? чия? чиє? чиї?: мамина хустка ; рідко — тварині: соловейків спів, ластівчине гніздо.

Утворюються присвійні прикметники від іменників, що є назвами людей і тварин.

Таблиця

Утворення присвійних прикметників

Утворення прикметників від іменників	Спосіб творення	Приклади
Від іменників I відміни назв людей назв тварин	за допомогою суфікса –ин, причому кінцеві приголосні твірної основи [г], [к], [х], чергуються з [ж], [ч], [ш]; за допомогою суфікса -ін (на письмі -їн ) за допомогою суфіксів -ин, -ін (на письмі -їн ): суфіксів -ач шляхом зміни кінцевого приголосного твірної основи та додаванням закінчення -ий	сестра - сестр-ин , баба - баб-ин , Ольг а - Ольж-ин , тітк а - тітч-ин , Солох а - Солош-ин . Лідія - Ліді-їн , Євдокія - Євдокі-їн . бджол-ин- ий, солов'-їн- ий ; соб-ач- ий, кач-ач- ий, тел-яч- ий .
Від іменників 2-ої відміни , що позначають загальні і власні назви	за допомогою суфікса -ів (-їв) , який чергується з -ов, -ев (-єв)	дядько - дядьк-ів , дядьк-ов- ого ; Андрій - Андрі-їв , Андрі-єв- ого

◊ Прокоментуйте утворення присвійних прикметників. Напишіть лист другові (подрузі), використовуючи подані присвійні прикметники.

Надія — Надіїн, Зоя — Зоїн, Софія — Софіїн, Тарас — Тарасів, Тарасова, Василь —Василів, Василева; Мусій — Мусіїв, Мусієва; Михась —Михасів, Михасева.

◊ Утворіть присвійні прикметники (чоловічого та жіночого роду) від поданих іменників. Складіть діалог «У мене в гостях» з утвореними словами.

Андрій, Юля, Мелашка, слюсар, дочка, Таня, Марійка, Марія, Євгенія, Євгеній, свекруха, Микола, Івасик, дідусь, донька, Палажка, Івга, листоноша, Настя, Тарас, Андрійко, Світланка, Анастасія, Ольга, Оля, Іванко, Іван, Соня, бабуся, Олександр, Олександра, Ярослав, мати, Олексій, Ілля, Сергій.

*Від іменника мати присвійний прикметник утворюється материн .

◊ Учень припустився помилки при утворенні присвійних прикметників. Перевірте подані слова.

Миколів, Лесин, Лазарева, Софіїн, Лесів, Олександрин, Едмундів, індичий, доччин, Ївжин, Євгеніїв, свашин, Мелашчин, Світланчин, Петрів.

Ад’єктивації ( переходу у прикметники) зазнають українські прізвища. Наприклад: Кулею черкнуло Чернишевого коня. Найвища група дерев стояла якраз навпроти Сагайдиного взводу (О.Гончар).

◊ Поміркуйте, як утворені подані прізвища.

Ковалів, Пономарів, Шевчишин, Щоголів, Іванишин, Павлишин, Ковалишин, Шевців, Кравців. Що вам відомо про окремі з них?

Корисно знати

Олекса́ндр Дани́лович Пономарі́в (1935 р.н.) — український мовознавець, перекладач, публіцист, громадський діяч. Доктор фіологічних наук, професор, завідувач кафедри мови та стилістики Інституту журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка, академік АН Вищої школи України.

Автор наукових праць з історії, культури, стилістики української мови, зокрема підручників «Стилістика сучасної української мови», «Культура слова: Мовностилістичні поради».

У руках небайдужого дослідника прізвища можуть заговорити як живі свідки історії, тому їх вивчення

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать