Сільське господарство основна ланка АПК

В ступ

Практично у всьому світі діяльність, повязана із забезпеченням населення продуктами харчування і продуктами споживання, вийшла за межі власне сільського господарства і утворює нині систему взаємозалежних галузей, в якій взаємодіють сільське господарство, переробна промисловість, оптові та роздрібні торгові підприємства.

Сільське господарство є однією з основних галузей народнго господарства, оскільки виробництво продуктів харчування – перша умова життя безпосередніх виробників. Водночас воно є сировинною базою легкої та харчової промисловості. Попит на с/г продукцію постійно зростає, оскільки збільшується кількість населення, особливо міського. У сільському господарстві як і в інших галузях суспілного виробництва, відбувається постійний розвиток і вдосконалення продуктивних сил і на цій основі зростає ефективність с/г праці, що дає змогу з меншою кількістю робочої сили виробляти більш виробництва.

У с/г велике значення має фактор часу, зокрема своєчасне й якісне виконання польових робіт. Для отримання високого врожаю, виконати весь агрономічний комплекс робіт у короткі строки. Це вимагає повного забезпеченняві відповідним набором , комплексом різної сільськогосподарської техніки. Щоб вона не простаювала міжсезонний період, то має бути універсальною.

Іншою особливістю землеробства є нерегулярний характер виробництва. Тут має місце розрив між робочим періодом і кінцевим результатом.

В с/г існує велика залежність результатів виробництва від погодніх умов, зокрема у південній частині України часті посушливі роки – врожай зменшується.

2.Поняття агропромислового комплексу (АПК), його склад, місце і значення в економіці України

Сільське господарство багато тисячоліть існувало як єдина самостійна галузь. У ті далекі часи розвитку первісного суспільства ще не було інших галузей. Як єдино найстародавніший вид людської діяльності сільське господарство вимушено було існувати на повному самозабезпеченні. Знаряддя обробітку землі виготовлялись з каміння і дерева, енергоресурси були у вигляді людської мускульної сили та робочої худоби.

З часом з'явилися інші галузі. Вони все більше задовольняють різноманітні потреби всього людства, у тому числі і потреби сільського господарства. Поступово, з розвитком все більшого числа міст і промислових центрів, зростає число галузей, що знаходяться за межами сільського господарства, але які працюють на його користь.

Сільське господарство, таким чином, втрачає свою віковічну ізольованість і об'єктивно взаємодіє з іншими галузями, кількість яких поступово збільшується в міру розвитку продуктивних сил суспільства.

Для зручності планування, аналізу, обліку і фінансування різноманітних галузей АПК поділяють на окремі ланки (блоки, сфери, групи). В економічній літературі зустрічається групування від 3 до 5 ланок, блоків. Але найбільш поширена модель АПК - трьох блочна (3-х ланкова). Сучасний трьох-блочний АПК у більшості країн (у тому числі і в Україні) умовно характеризується такими складовими:

І блок об'єднує промислові галузі і підприємства, що виготовляють для сільського господарства техніку, добрива, отрутохімікати, комбікорми, гербіциди, будівельні матеріали, електроустаткування тощо.

ІІ блок охоплює всі сільськогосподарські підприємства незалежно від організаційно-правових форм господарювання і форм власності .

ІІІ блок включає заготівлю, переробку, збереження, транспортування і збут сільськогосподарської продукції; шляхово-транспортне господарство, матеріально-технічне обслуговування, об'єкти зв'язку, житлово-побутового, оздоровчого та культурного призначення, банківські, науково-дослідні установи, навчальні заклади та ін.

Таким чином, АПК являє собою сукупність галузей економіки будь-якої країни, зайнятих виробництвом, переробкою, збереженням і доведенням до споживача сільськогосподарської продукції .

В сучасних умовах АПК України - це теж значний самостійний міжгалузевий сектор економіки України. Від ефективності функціонування АПК у значній мірі залежить економіка всіх галузей України.

3.Сільське господарство - основна ланка АПК

Економічна наука визначає, що з усіх трьох ланок АПК головною є друга ланка:

По-перше , сільське господарство у своєму подальшому розвитку потребує покращення кількісних і якісних показників засобів промислового виробництва, що виготовляють галузі першого блоку АПК.

Вказані проблеми особливої актуальності набули в останні роки, коли з різних обставин значно знизилась технічна і енергетична оснащеність сільськогосподарських підприємств.

Подібне становище склалося з ґрунтообробною, посівною та іншою технікою. У зв'язку з цим посилюється роль сільського господарства щодо розширення ринку матеріально-технічних ресурсів, які виготовляють галузі першого блоку АПК.

По-друге , сільське господарство забезпечує сировиною багато підприємств галузей ІІІ сфери АПК (цукрові, консервні і молокозаводи, м'ясокомбінати, пивоварні і спиртозаводи та ін.); крім харчової промисловості сільське господарство є постачальником сільськогосподарської сировини для легкої промисловості (наприклад, для підприємств з переробки тютюну, льону, коноплі, вовни і шкіри сільськогосподарських тварин).

Сільськогосподарські підприємства потребують підготовки достатнь