Фірма в умовах монополістичної конкуренції

Міністерство освіти і науки України

Черкаський Державний Технологічний Інститут

Кафедра економічної теорії

Факультет економіки і управління

Контрольна робота

з мікроєкономіки

на тему:”Фірма в умовах монополістичної

конкуренції”.

Перевірив виконав студент

викладач кафедри 1курсу феу групи зу-112

Тернова Л.Ю. Шкарбан С.В.

Черкаси 2002

Зміст

Фірма - основна ланка економіки поняття категорії «фірма»

Монополістична конкуренція

Особливості формування доходів фірми

за умов монополістичної конкуренції

Фірма - основна ланка економіки

поняття категорії «фірма»

Термін «фірма» досить часто повторюється і в економічній літературі, і в побуті. Між тим у зако­нодавстві України такої категорії немає взагалі. Замість неї використовується поняття «підприємство». На Заході в економічній практиці термін «фірма» вживається як узагальнююче, ширше поняття, що може включати ряд підприємств та виробництв. Окрім того, фірмою називають і різні багатопрофільні компанії й організації, що мають на меті комерційні цілі. Самий термін «фірма» походить від іта­лійського / firma — підтверджуючий підпис на документі.

Отже, фірма — це господарська організація, що пере­творює вихідні ресурси на кінцевий продукт шляхом оп­тимального комбінування чинників виробництва. Ціль діяльності — прибуток, невід'ємний чинник — господар­ський ризик.

Фірма разом із розвитком ринкового господарства пройшла тривалий шлях трансформації. Зазнали значних змін цілі фірми. Традиційна фірма, описана класиками політичної економії, керувалася принципом максимізації прибутку. Максимальний прибуток досягався зниженням витрат. Господарська одиниця тоді була індивідуалізова­ною власністю, тобто належала одному підприємцю. З появою акціонерного та інших різновидів сумісноподі-леної власності відбулося відокремлення управління від власності. Відповідно до вимог нової економічної епохи перетворювалася і природа фірми, зазнали змін теоретичні уявлення про її цілі.

Сучасні теорії фірми

Менеджерські теорії фірми вису­вали як мету на перше місце (крім прибутку) ідеї максимізації яко­гось одного, найважливішого показника. Таким міг бути, наприклад, обсяг продажу. Його максимізація забезпечу­вала не тільки виживання фірми, а й гарні перспективи для подальшого зростання. Тому завоювання ринку ста­новило для такої фірми стратегічну задачу. Зрозуміло, не випускалися з уваги й інші показники (рентабельність, розмір дивідендів та ін.).

Одне з нових уявлень про напрямок розвитку фір­ми — багатоцільові теорії, коли максимізується кількп показників. Серед них - перспектива зростання фірми,ціна акцій, розмір прибутку, обсяг виробництва. Можна назвати ще й напрямок, який у літературі здобув назву біхевіористичної теорії. Мета фірми відповідно до поведінки об'єктів і суб'єктів процесу виробництва — досягнення певного рівня за основними показниками. Серед них — обсяг продажу, рівень рентабельності, розмір диві­дендів, якість продукції. Фірма враховує при цьому пси­хологію поведінки споживача.

Варто звернути увагу на нову філософію фірми, що народилася з японської практики менеджменту. Вона набула всебічного розвитку після Другої світової війни. Цю філософію переконливо сформулював Мацусіта, гла­ва корпорації «Мацусіта Електрик Індастріал»: «Кожній компанії, незалежно від її розмірів, слід мати певні цілі, відмінні від одержання прибутку, цілі, що виправдову­ють її існування. Їй необхідно мати власне покликання в цьому світі».

Види фірми

На Заході розрізняють три основ­них види: фірми, що належать од­ному власнику, партнерства та корпорації. На одноосо­бові фірми, де власник капіталу — єдиний власник, при­падає левова частка загальної кількості фірм. Наприклад, у США таких фірм 74% ( без фермерських господарств аграрного сектора). Основна діяльність — роздрібна тор­гівля, будівельна індустрія. Проте подібний, найпошире­ніший тип підприємств має незначну частку у грошових надходженнях, поступаючись корпораціям за таким по­казником у десятки і сотні разів. Разом із тим значні пе­реваги одноособових фірм відтворюють знову й знов та­кий тип господарства. Які ж це переваги? Насамперед, легкістьрозпочинання своєї справи. Особливо там, де існує реєстраційний, а не дозвільний характер фіксації нових компаній з боку владних структур. А також спрощений процес ліквідації: фірма припинила своє існування — і жодних проблем (залишаємо за дужками наступні проб­леми власника). Власник вільний у виборі напрямку бізнесу, незалежний у прийнятті рішень, не підзвітний управлінським структурам, задовольняється невелики­ми доходами, але цінує свою незалежність. Окрім того, він працює на себе, на свою родину, а не на третіх осіб. Головний недолік — повна відповідальність за наслідки господарсько-фінансової діяльності. Банкрутство фірми — розорення її власника.

Інша форма — партнерство чи товариство, де на паях об'єднується капітал кількох підприємців. Перевага в порівнянні з індивідуальною формою — об'єднання зу­силь і поділ ризику, недолік — необмежена відпові­дальність не тільки за себе, а й за партнера. У разі виходу зі справи партнера його пай викупається або

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать