Договори і контракти в зовнішньоекономічній діяльності

Міністерство освіти і науки України

Національний авіаційний університет

Індивідуальне домашнє завдання

з дисципліни:

“Основи зовнішньоекономічної діяльності АП”

на тему:

“Договори і контракти в зовнішньоекономічній діяльності”

Київ 2010

Зміст

Питання 1. Особливості договору (контракту) в зовнішньоекономічній

діяльності….……………………………………….....……….…………...…………...3

Питання 2. Основні умови зовнішньоторговельного контракту …….........7

Питання 3. Типова структура контракту ЗЕД…………….…………….….17

Питання 4. Види цін зовнішньоторговельних контрактів……………........20

Список використаних джерел….……..………………………………….…..28

ПИТАННЯ 1

ОСОБЛИВОСТІ ДОГОВОРУ (КОНТРАКТУ) В ЗОВВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Сьогодні, коли більшість держав прагне до інтеграції у світове товарно-грошове співтовариство, врегульована зовнішньоекономічна діяльність і налагоджені міжнародні відносини мають велике значення для ефективного економічного розвитку. Основною формою зовнішньоекономічних відносин є зовнішньоекономічний договір (контракт). Порядок укладання й особливості зовнішньоекономічних договорів в Україні встановлено ст.ст. 377–389 ГК України, законами України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 р. № 959-ХІІ, «Про міжнародні договори України» від 29 червня 2004 р. № 1906-IV, «Про міжнародне приватне право» від 23 червня 2005 р. № 2709-IV, «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності від 23 грудня 2008 р. № 351-IV, Положенням про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженим наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 6 вересня 2001 р. № 201, Указом Президента України «Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів» від 4 жовтня 1994 р. № 567/74 тощо.

Відповідно до п. 9 ст. 1 ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність» під зовнішньоекономічним договором розуміють матеріально оформлену угоду двох чи більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їхніх іноземних контрагентів, спрямовану на встановлення, зміну чи припинення взаємних прав і обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності. Зовнішньоекономічний договір укладається виключно між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності й іноземними контрагентами. Усі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають однакове право здійснювати будь-які її види, прямо не заборонені законами України, незалежно від форм власності й інших ознак.

В міжнародній практиці контрактом називають до­говір купівлі-продажу товарів в матеріально-речовій формі. Контракт — це документ, який свідчить про те, що одна сторона угоди (продавець) зобов'язується пере­дати товар у власність іншій стороні (покупцю), яка, в свою чергу, зобов'язується прийняти його і заплатити ціну за товар. Контракт — основний комерційний доку­мент, що визначає права й обов'язки сторін. По суті в ньому викладений комплекс дій щодо здійснення зов­нішньоторгового обміну.

Беззаперечною умовою контракту купівлі-продажу є перехід права власності на товар від продавця до покуп­ця. Цей контракт купівлі-продажу відрізняється від усіх інших контрактів, наприклад, контракту оренди, ліцен­зійного та ін.

Форма контракту може бути письмовою чи усною. Віденська конвенція ООН (1980р.) не вимагає, щоб до­говір купівлі-продажу обов'язково оформлявся в пись­мовій формі. Проте, законодавства ряду країн, в тому числі і України, вимагають обов'язкової письмової фор­ми договору купівлі-продажу. В письмовій формі повинні вноситися і всі зміни в контракт, направляться оферти, акцепти, запити та інші пропозиції та відповіді.

Недотримання форми таких угод стає причиною їх недійсності. Суб'єкти, що є сторонами зовнішньоторго­вого договору (контракту) купівлі-продажу, повинні мати повноваження на підписання договору у відповідності з законами України і з урахуванням її міжнародних дого­ворів.

У випадку, якщо зовнішньоекономічний договір підписується фізичною особою, потрібен тільки його підпис. Від імені інших суб'єктів ЗЕД зовнішньоеконо­мічний договір підписують дві особи: особа, що має таке право відповідно до посади і згідно з документами засну­вання фірми, та особи, уповноваженої дорученням, ви­даним за підписом керівника суб'єкта ЗЕД одноосібно, якщо документи заснування не передбачають іншого. Якщо сторони правочину знаходяться в різних державах, то форма договору залежить від права місця проживання сторони, яка зробила пропозицію, якщо інше не встановлено договором. Форма правочину щодо нерухомого майна визначається за правом держави, у якій знаходиться майно, а щодо нерухомого майна, право на яке зареєстроване на території України, – правом України. Права й обов'язки сторін зовнішньоторгового контракту визначаються правом місця його підписання якщо сто­рони не узгодили іншого, і відображаються в умовах кон­тракту.

Даючи загальну характеристику контракту купівлі-продажу, слід відзначити джерела правового регулюван­ня зовнішньоторгових контрактів. Звичайно, вони мають певну специфіку. До основних джерел відносяться:

-міжнародні договори;

-національне законодавство;

-звичаї.

В практиці міжнародної торгівлі використовуються наступні джерела правового регулювання міжнародної купівлі-продажу:

-Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу то

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать