Екологічні проблеми озера Сасик

Реферат на тему:

«Екологічні проблеми озера Сасик»

План

Вступ

1. Сасик (Кундук)

2. Негативні наслідки перебудови водойми

3. Стан води у водосховищі Сасик

4. Стан біоти

5. Природно – рекреаційний потенціал озера Сасик

6. Спасіння озера Сасик

Висновок

Вступ

Тема мого дослідження – екологічні проблеми озера Сасик. Ця тема була, є і завжди буде актуальною. Екологія має багато визначень: наука про будинок, місцеперебування; наука про вивчення взаємин живих організмів з навколишнім середовищем, та інші. Екологія є дуже важливим аспектом існування людей, тварин, рослин. Ця тема являється актуальною тому, що екологічні проблеми впливають на життя людей, вони є небезпечними для всіх живих істот на світі. Вирішення таких проблем є дуже важливим. Проблеми озера Сасик також потребують вирішення тому, що воно перетворилось на «екологічну катастрофу»

1. Сасик (Кундук)

Сасик (Кундук) — лиман на території Татарбунарського та Кілійського районів Одеської області на північно-західному узбережжі Чорного моря, поблизу гирла Дунаю. Площа – 210 квадратних кілометрів, глибина – 2,7 кілометрів, ширина – від 3 до 13 кілометрів. [6] Озеро повністю відокремлене від Чорного моря пересипом, через який проходить бетонна дорога, яка з’єднує курорт «Катранка» Татарбунарського району та курорт «Приморське» Кілійського району. На морському боці пересипу знаходяться піщані пляжі. В озеро Сасик впадають річки Сарата та Когильник. Озеро замерзає в грудні, тане в березні. Сасик отримав статус міжнародних водно-болотистих угідь, як місце поселення водоплавних птахів, озеро занесене в міжнародний список Рамсарської конвенції про охорону водно-болотних угідь.

Місцеві жителі розповідають старовинну легенду про те, що дочка могутнього володаря Бессарабії, у відчаї від того, що батько не дозволяє їй з’єднати своє життя з бідним пастухом перетворилась у чарівну лебідку і намагалась полетіти до коханого. Батько, дізнавшись про це, вискочив на стіну твердині і вистрілом з рушниці, вбив гордого птаха. Падаючи на землю, лебідка перетворилась у прекрасне синє озеро.

На початку 70-х років минулого століття урядом колишнього СРСР було прийняте рішення про будівництво величезної зрошувальної системи Дунай – Дністер – Дніпро. Відповідно проекту припускалось з’єднати ці річки каналами, а всі причорноморські лимани на трасі зрошувальної системи перетворити в водосховища прісної води, відділивши їх дамбами від моря. Перший етап цього проекту – перекриття дамбою придунайського лиману Сасик та будівництво каналу Дунай – Сасик був реалізований уже в кінці 70-х років.

Припускали, що після того, як з лиману відкачають насосами морську воду і він буде промитий дунайською водою, яка надходить по каналу, Сасик перетвориться в прісне водоймище, придатне для зрошення та прісноводного риборозведення.

Незважаючи на докладені зусилля, водойма так і не набула повністю прісноводного характеру (так як запаси солі в донних відкладеннях виявилися набагато більшими за прогнозовані), тому об'єми вилову риби не досягли запланованих в проекті опріснення значень. Окрім того, після опріснення раз на кілька років в лимані відбувається "цвітіння" води (вибухоподібне розмноження одноклітинних водоростей), що призводить до заморів риби. Також, всупереч запланованому при будівництві, вода лиману так і не досягла ступеню опріснення, який робив би її придатною для зрошення навколишніх полів (особливо це стосується південної частини водойми).

Реалізація цієї ідеї черговий раз підтвердила істину: грубе втручання у природу ніколи добром не закінчується. Створення Дунай-Дністровської зрошувальної системи на базі перетворення морського лиману Сасик в водосховище стало причиною виключно негативної екологічної трансформації і виникнення надзвичайно гострих економічних, екологічних, соціальних проблем та конфліктів.

2. Негативні наслідки перебудови водойми

Негативними наслідками перебудови екосистеми водойми, зміни її гідрологічного режиму є:

- деградація чорноземів у зоні зрошення в зв’язку з використанням непридатної для зрошення вод озера Сасик;

- підтоплення, заболочування прилягаючих до Сасику територій, абразія берегів;

- забруднення, «цвітіння» і непридатність для комунально-побутового використання вод Сасика;

- забруднення наявних підземних джерел питного водопостачання;

- забруднення прибережних акваторій моря;

- незадовільна іхтіотоксикологічна та іхтіопатологічна ситуація;

- погіршення санітарно-епідеміологічного стану в прилягаючих населених пунктах.

У регіоні водоймища склалася напружена соціальна обстановка, що обумовлена і його незадовільним екологічним станом.

Проблема Сасика є складною научною проблемою, яка потребує ретельної структуризації та пошуку різних рішень. У районі відсутня загальна концепція розвитку природно-господарського комплексу та рішення економіко-екологічних проблем.

3. Стан води у водосховищі Сасик

Перший період – 80-ті роки-перша половина 90-х років. У цей період значні об’єми води Сасику забирались на зрошування, скидалось у море біля 600 млн. м3 у рік, суттєво збільшилася сумарна річна витрата річок Когильник і Сарата. Коефіцієнт водообміну водосховища складав 2,

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать